Пошук по сайту
Авторизация
|
|
 |
У 1950-х роках ?спан?я перетворилася з аграрно? кра?ни на ?ндустр?альну. За обсягом промислово? продукц?? вона пос?да? п'яте м?сце в ?вроп? ? восьме - у св?т?. У друг?й половин? 1980-х рок?в економ?ка ?спан?? була найб?льш динам?чною в ?вроп?, середньор?чний прир?ст валового внутр?шнього продукту (ВВП) становив 4,1% у 1986-1991 роках. Спад св?тово? економ?ки в 1990-х роках спричинив р?зке зниження приросту ВВП до 1,1% у 1992 роц?. Одночасно загострилася проблема безроб?ття. Частка безроб?тних у 1994 р. сягнула 22% (найвищий показник для кра?н ?С).
У 1960-х роках щор?чн? темпи приросту ВВП зб?льшилися до 7,2% проти 4,5% у 1955-1960 роках. З метою зб?льшення нац?онального доходу в 1959 р. був скасований прямий контроль держави у промисловост?, що привело до швидкого росту ?мпорту. Торговельний деф?цит компенсувався за рахунок високих доход?в в?д туризму. Однак, незважаючи на цей прогрес, структурн? диспропорц??, що гальмували економ?чний розвиток, збер?галися. До них належать застар?л? методи ведення с?льського господарства; велике число промислових п?дпри?мств, не конкурентоспроможних на св?товому ринку; значна п?дтримка державою неефективних галузей важко? ?ндустр??, включаючи чорну металург?ю ? суднобудування, ? залежн?сть в?д ?мпорту нафти. У 1970-х роках уряд прагнув п?двищити ефективн?сть ? конкурентоспроможн?сть економ?ки, але глобальна криза, що почалася у 1973 р. з чотириразового зростання св?тових ц?н на нафту, болюче вдарила по ?спан??.
У 1982 р. п?сля приходу до влади ?спансько? соц?ал?стично? роб?тничо? парт?? з прем'?р-м?н?стром Фел?пе Гонсал?сом Маркесом було взято курс на реструктуризац?ю промисловост?, ?нвестиц?? в ?нфраструктуру, модерн?зац?ю ринк?в ф?нанс?в ? кап?талу, приватизац?ю ряду державних п?дпри?мств ? вступ ?спан?? в ?С (1986).
У друг?й половин? 1980-х рок?в економ?чне становище ?спан?? покращилося. Програма реструктуризац?? промисловост? була спрямована на в?дт?к ресурс?в ? робочо? сили з неефективних галузей промисловост?, що переживали спад (суднобудування, чорна металург?я, текстильна промислов?сть), ? забезпечення нових, б?льш конкурентоспроможних п?дпри?мств ?нвестиц?йними кредитами ? субсид?ями. До 1987 нам?чений план був виконаний на 3/4: обсяг продукц?? у б?льшост? ц?льових галузей промисловост? р?зко зр?с. При?днання до ?С також стимулювало зростання економ?ки: на початку 1990-х рок?в ?спан?я одержала майже 1/5 рег?ональних субсид?й ?С. Економ?чний спад, що стався на початку 1990-х рок?в, був частково пов'язаний з деф?цитом плат?жного балансу п?сля 1989 року. Хоча доходи в?д туризму ? знизили цей деф?цит у 1992, особливо завдяки проведенню л?тн?х Ол?мп?йських ?гор у Барселон? ? всесв?тньо? виставки "Експо-92" у Сев?ль?, у цьому сектор? економ?ки проявилися ознаки застою. Б?льш?сть ?нвестиц?й продовжували направлятися в традиц?йно прив?лейован? райони (Барселона, Мадрид) на шкоду депресивним районам (Астур?я). Нееластичний ринок прац? продовжував гальмувати спроби скорочення високого р?вня безроб?ття. Валовий внутр?шн?й продукт (ВВП) ?спан?? у 1991 оц?нювався в 496 млрд. дол., або 12 719 дол. у розрахунку на душу. Частка промисловост? становила 26% ВВП, буд?вництва - 10%, а с?льського господарства - 4%.
С?льське ? л?сове господарство
С?льське господарство здавна було важливою галуззю економ?ки ?спан??. До початку 1950-х рок?в, коли промислов?сть випередила його за темпами розвитку, с?льське господарство було головним джерелом доход?в держави, а у 1992 р. його частка скоротилася до 4%. Частка зайнятих у с?льському господарств? продовжувала скорочуватись - з 42% у 1986 до 8% у 1992.
З 1970-х рок?в р?зко зр?с обсяг виробництва фрукт?в ? овоч?в. У 1992 р. обсяг вирощених фрукт?в ? овоч?в перевищив врожай зернових. Багато фрукт?в ? овоч?в вирощувалося на експорт, головним чином у кра?ни ?С.
В кра?н? обробля?ться т?льки 40% земель. Близько 16% оброблюваних земель зрошуються. Луги ? пасовища займають 13% територ??, л?си ? р?дкол?сся - 31%. Оск?льки протягом стор?ч у багатьох м?сцевостях кра?ни л?си нещадно вирубувалися, уряд реал?зував широкомасштабну програму л?сов?дновлення. Серед л?сових культур дуже ц?ну?ться корковий дуб; у даний час ?спан?я пос?да? друге м?сце у св?т? (п?сля Португал??) з виробництва кори коркового дерева. Приморська сосна широко використову?ться для отримання смоли ? скипидару.
?спан?я утриму? друге м?сце у св?т? з виробництва маслиново? ол?? ? трет? - з виробництва вина. Плантац?? маслинових дерев знаходяться головним чином у латифунд?ях Андалуз?? ? Ново? Кастил??, а виноград вирощують у Нов?й ? Стар?й Кастил??, Андалуз?? ? сх?дних районах кра?ни. Цитрусов?, овоч? ? цукровий буряк - теж важлив? с?льськогосподарськ? культури. Основна зернова культура - пшениця - вирощу?ться на центральних плато Месети з застосуванням метод?в богарного землеробства.
У 1991 р. в ?спан?? нараховувалося 55 млн. гол?в домашньо? птиц? (23,7 млн. у 1933), 5,1 млн. гол?в велико? рогато? худоби (3,6 млн. у 1933), а також 16,1 млн. свиней ? 24,5 млн. овець. Б?льша частина погол?в'я худоби зосереджена у вологих п?вн?чних районах кра?ни.
Рибальство
Рибне господарство да? менше 1% товарно? продукц?? ?спан??, але ця галузь швидко ? майже беззупинно розширювалася з 1920-х рок?в. Улов риби зр?с з 230 тис. т у 1927 до 341 тис. т у середньому в р?к у пер?од з 1931 по 1934 р?к; у 1990 середньор?чний улов сягнув 1,5 млн. тонн. Значна частина промислу ведеться б?ля берег?в Кра?ни Баск?в ? Гал?с??. Найб?льше виловлюють сардини, хека, макрел?, анчоус?в ? тр?ски.
20-25% всього улову щор?чно переробляють на консерви. Але рибоконсервна промислов?сть якийсь час перебувала в стан? застою, внасл?док чого ?спан?я втратила ринки збуту в Португал??, Япон?? та ?нших кра?нах. Так? фактори, як зниження ?мпорту листового зал?за для виробництва консервних банок, п?двищення ц?н на маслинову ол?ю ? скорочення улову сардин, стримували розвиток ц??? галуз?.
Промислов?сть
У 1991 р. на частку промисловост? припадала приблизно третина загального виробництва товар?в ? послуг. Приблизно 2/3 промислово? продукц?? було вироблено обробною промислов?стю, тод? як г?рничодобувна промислов?сть, буд?вництво ? комунальн? послуги давали ?ншу третину.
Розвиток промисловост? в 1930-х - на початку 1960-х рок?в перебував п?д контролем держави. Ще в 1941 був створений ?нститут нац?онально? ?ндустр?? (?Н?) - державна корпорац?я, що в?дпов?дала за створення великих державних п?дпри?мств, контроль приватно? промисловост? ? проведення протекц?он?стсько? пол?тики. З 1959 економ?ка стала б?льш в?дкритою, а частин? п?дпри?мств була надана пров?дна роль у розвитку промисловост?. Функц?? ?Н? обмежувалися створенням п?дпри?мств у державному сектор? економ?ки. У результат? темпи зростання промисловост? п?двищилися, що тривало до початку 1970-х рок?в, п?сля чого почався поступовий спад.
Вступ ?спан?? в ?С у 1986 стимулював приплив ?ноземних ?нвестиц?й у промислов?сть.
Це дозволило модерн?зувати багато п?дпри?мств ? передати б?льшу частину промисловост? ?спан?? в руки ?ноземних ?нвестор?в ? корпорац?й.
Обробна промислов?сть
Багато галузей обробно? промисловост? мають ч?тку географ?чну локал?зац?ю. Така важлива ?сторично сформована галузь, як текстильна промислов?сть, зосереджена в Каталон??, особливо в Барселон?. Головний осередок чорно? металург?? - Кра?на Баск?в з центром у Б?льбао. У 1992 було виплавлено 12,3 млн. т стал?, що майже на 400% перевищило показник 1963 року. Великих усп?х?в ?спанц? досягли в автобудуванн? ? цементн?й промисловост?. У 1992 було вироблено 1,8 млн. легкових, 382 тис. вантажних автомашин ? 24,6 млн. т цементу. Обсяг промислового виробництва скоротився в 1991-1992 у результат? св?тового спаду у вс?х галузях промисловост?, кр?м енергетики. На початку 1990-х рок?в за числом зайнятих в ?спан?? вид?лялися так? галуз? промисловост?, як харчова ? тютюнова (16% зайнятих); металург?я ? машинобудування (11%); текстильна ? швейна (10%); виробництво транспортного устаткування (9%).
Г?рничодобувна промислов?сть
?спан?я ма? багат? родовища м?д?, зал?зно? руди, олова ? п?рит?в з високим вм?стом м?д?, свинцю ? цинку. ?спан?я - один з найб?льших у ?С виробник?в свинцю ? м?д?, незважаючи на те, що обсяг виробництва б?льшост? метал?в, у тому числ? м?д?, свинцю, ср?бла, урану ? цинку, з 1985 поступово скорочу?ться. Вуг?льна промислов?сть ?спан?? давно перетворилася в неефективну ? неприбуткову галузь.
Енергетика
Залежн?сть ?спан?? в?д ?мпорту енергонос??в поступово зб?льшувалася, ? в 1990-х роках за рахунок цього джерела забезпечувалося 80% енергоспоживання. Хоча з початку 1960-х рок?в в ?спан?? були виявлен? к?лька родовищ нафти (у 1964 була знайдена нафта за 65 км на п?вн?ч в?д Бургоса, а на початку 1970-х рок?в - б?ля Ампости в дельт? Ебро), використання в?тчизняних джерел енерг?? не заохочу?ться. У 1992 у загальному баланс? виробництва електроенерг?? майже половина припадала на частку м?сцевого вуг?лля й ?мпортно? нафти, 36% - на частку ядерного палива ? 13% - на частку г?дроенерг??. Завдяки наявност? великих запас?в урану був розроблений план розвитку атомно? енергетики. Перша АЕС була запущена в 1969, однак у 1983 через еколог?чн? непорозум?ння була введена заборона на буд?вництво нових АЕС.
Транспорт ? зв'язок
Внутр?шня транспортна система ?спан?? ма? рад?альну структуру з великою к?льк?стю головних автодор?г ? зал?зничних л?н?й, що сходяться в Мадрид?. Загальна довжина мереж? зал?зниць - приблизно 22 тис. км, з них 1/4 електриф?кованих (1993). Головн? л?н?? використовують широку кол?ю; м?сцев? л?н??, що становлять по довжин? 1/6 в?д ус??? мереж?, мають вузьку кол?ю. Наприк?нц? 1960-1970-х рок?в зал?зниц? ?спан?? були ?стотно модерн?зован?: оновлений рухомий склад, пол?пшен? рейкова подушка ? полотнище, а крут? повороти ? спуски зн?вельован?. У 1987 почалася реал?зац?я 13-р?чного плану розвитку зал?зничного сполучення. У 1993 завдяки субсид?ям в?д ?С була запущена перша високошвидк?сна пасажирська л?н?я Мадрид - Кордова - Сев?лья, а пот?м в?дгалуження Кордова - Малага.
Автодорожня мережа ?спан?? становить 332 тис. км, з них 2/5 - з твердим покриттям. В останн? десятил?ття р?зко зб?льшився парк автомоб?л?в. У 1963 в ?спан?? нараховувалися 529,7 тис. легкових автомоб?л?в ? 260 тис. вантажних (включаючи трактори). У 1991 в?дпов?дн? показники сягнули 12,5 млн. ? 2,5 млн. машин.
Торговельний флот ?спан?? у 1990 р. складався з 416 суден загальною водотонажн?стю 3,1 млн. брутто-ре?стрових тонн. Головн? морськ? порти - Барселона, Б?льбао ? Валенс?я.
В ?спан?? д?ють дв? державн? ав?акомпан?? - "?бер?я" ? "Ав?адо", а також ряд невеликих приватних ав?акомпан?й. Компан?я "?бер?я" обслугову? рейси в Латинську Америку, США, Канаду, Япон?ю, П?вн?чну Африку ? кра?ни ?вропи, а також внутр?шн? рейси. Найб?льш завантаженим ? аеропорт м?ста Пальма на о. Майорка. ?нш? велик? аеропорти розташован? в Мадрид?, Барселон?, Лас-Пальмас? (на о. Гран-Канар?я), Малаз?, Сев?ль? ? на о. Тенериф?.
Внутр?шня торг?вля
На внутр?шню торг?влю припада? приблизно 17% ус?х товар?в ? послуг кра?ни. Однак, незважаючи на в?дносно велике значення внутр?шньо? торг?вл?, рух товар?в в?д виробник?в до споживач?в залиша?ться одним ?з основних ланок економ?ки. Ведеться буд?вництво супермаркет?в ? оптових ринк?в, але донин? збер?га?ться р?зкий дизбаланс м?ж досить великою роздр?бною мережею торг?вл? ? вузькою системою оптово? торг?вл?.
Зовн?шня торг?вля
В ?мпорт? переважають енергонос?? (головним чином нафта), машини ? транспортне устаткування, чорн? метали, продукц?я х?м?чно? промисловост? ? текстильних вироб?в. В експорт? вид?ляються автомоб?л?, трактори, мопеди, машини й електропобутов? прилади; за ними йдуть продукц?я чорно? металург?? ? х?м?чно? промисловост?, тканини ? взуття. Продовольство становить менше 1/5 ?спанського експорту, причому половина припада? на фрукти й овоч?; важливе м?сце пос?дають риба, маслинова ол?я ? вино. Основн? торговельн? партнери - кра?ни ?С (особливо Н?меччина ? Франц?я) ? США.
Загальний обсяг ?ноземних ?нвестиц?й в економ?ку ?спан?? в 1991 сягнув 27,6 млрд. дол. (особливо велика ?х частка у промисловост?).
Банк?вська справа
П?сля проведення реформ були в?дкрит? нов? комерц?йн? банки. М?н?стерство ф?нанс?в змогло ефективно контролювати кредитну систему, що в?дпов?дало курсу, спрямованому на заохочення ?нвестиц?й. Банк ?спан?? був перетворений у центральний банк, що д?? як виконавчий орган по зд?йсненню монетарно? ? кредитно? пол?тики держави. В?н ма? широк? повноваження з ?нспекц?? ? контролю приватних банк?в. Для контролю кредитно? системи були створен? спец?альн? орган?зац??, що застосовували так? способи контролю, як регулювання процентних ставок, куп?вля ? продаж державних ц?нних папер?в.
У 1988 р. банк ?спан?? оголосив, що вперше п?сля 1978 р. уряд схвалив створення нових банк?в за участ? державного кап?талу. На той момент ?снували 77 ощадних банк?в, у яких збер?галися 43% ус?х вклад?в. У 1991 нараховувалося приблизно 100 приватних ? комерц?йних банк?в.
Державний бюджет
Державний сектор економ?ки ?спан?? великою м?рою в?дпов?да? за ?нфляц?ю. Часом виника? значний бюджетний деф?цит, ? тод? уряд бере велик? кредити для його покриття. Сумарн? витрати в 1992 р. становили 131,9 млрд. долар?в. На покриття державного боргу йшло приблизно 14% ус?х витрат, охорона здоров'я - приблизно 12%, осв?та ? сусп?льн? роботи - по 7% ? в?йськов? витрати - 5%. Доходи дор?внювали 120,7 млрд. дол. Податок на додану варт?сть давав 39%, прибутков? податки - 38%, податки на ?мпортовану нафту - 12%, ? податки в?д доход?в корпорац?й - 10% в?д ус??? суми державних доход?в. У 1997 державний борг ?спан?? становив близько 68,1% ВВП.
|
