
Пошук по сайту
Авторизация
|

|
Населення ?спан??, яке в середин? ХV? стол?ття приблизно становило 7,5 млн., подво?лося т?льки за 300 рок?в, ще раз подво?лося за 100 рок?в, ? в 1960 р. сягнуло 30 м?льйон?в жител?в. Низьк? темпи зростання, ?нод? нав?ть негативн?, аж до 1900 р. були викликан? високою смертн?стю, яка майже дор?внювала найвищому коеф?ц??нтов? народжуваност?. До цього сл?д додати негативний баланс ем?грац??, викликаний трансатлантичною м?грац??ю в Латинську Америку. З початку ХХ стол?ття р?зке зниження смертност? супроводжувалося б?льш поступовим зниженням народжуваност?, однак щор?чний прир?ст населення не перевищував 1% внасл?док негативного балансу ем?грац??, але тепер спрямовано? насамперед до ?вропи.
Густота населення
На сьогодн? найб?льша густота населення заре?стрована в автономн?й област? Мадрида (605 жител?в на 1 квадратний к?лометр), на Канарських островах, у Каталон??, на Балеарських островах ? у Валенс?анському Сп?втовариств? (м?ж 200 ? 100 жителями на 1 кв. км.).
Найнижча концентрац?я населення в Кастил??-ла-Манч, Арагон?, Кастил?? ? Леон?, вона становить менше н?ж 30 жител?в на 1 квадратний км.
Така нер?вном?рна густота поясню?ться соц?ально-економ?чною нер?вн?стю, оск?льки зд?йсню?ться масова внутр?шня м?грац?я з економ?чно в?дсталих областей у рег?они з б?льш динам?чним економ?чним розвитком.
Середня густота населення ?спан?? - 76,8 жителя на 1 кв. км., трохи вища н?ж у Грец??, ? значно нижча в?д показника ?ншо? частини ?вропи.
Етногенез
Походження населення ?спан?? пов'язане з неодноразовими навалами р?зних народ?в. Споконв?к?в там, ?мов?рно, жили ?бери. У V?? ст. до н.е. на п?вденно-сх?дному ? п?вденному узбережж? П?ренейського п-ова були заснован? грецьк? колон??. У середин? V? ст. грек?в вит?снили карфагеняни. У V?-V ст.ст. до н.е. п?вн?чн? ? центральн? райони п?вострова були завойован? кельтами. П?сля перемоги в друг?й Пун?чн?й в?йн? (218-201 до н.е.) здеб?льшого територ?ями нин?шньо? ?спан?? заволод?ли римляни. Римське панування продовжувалося приблизно 600 рок?в. Пот?м запанували вестготи. ?х держава з? столицею в Толедо про?снувала з початку V ст. н.е. до вторгнення мавр?в з П?вн?чно? Африки в 711 роц?. Араби утримували владу протягом майже 800 рок?в. ?вре?, чисельн?сть яких становила 300-500 тис. чолов?к, жили в ?спан?? протягом 1500 рок?в.
Етн?чн? ? расов? протир?ччя в ?спан?? не перешкоджали численним зм?шаним шлюбам. У результат? багато представник?в другого покол?ння мусульман виявилися людьми зм?шано? кров?. П?сля в?дновлення християнства в ?спан?? були прийнят? укази проти ?уде?в (1492) ? проти мусульман (1502). Цим групам населення доводилося вибирати м?ж прийняттям християнства ? вигнанням. Тисяч? людей в?ддали перевагу водохрещенню ? були асим?льован? ?спанським етносом.
У зовн?шньому вигляд? ?спанц?в ? ?хн?й культур? сильно виражен? афро-сем?тськ? й арабськ? риси, що стало приводом для крилато? фрази "Африка почина?ться на П?ренеях". Однак багато жител?в п?вноч? кра?ни успадкували кельтськ? ? вестготськ? особливост? - св?тлу шк?ру, русяве волосся ? блакитн? оч?. У п?вденних районах переважають смугляв? ? темноок? брюнети.
Демограф?я
?спан?я визнана ?диною нац??ю, сформованою на основ? р?зних етн?чних груп, основними з яких ? каталонц? (15,6%), андалуз?йц? (15,6%), кастильц? (11,1%), валенс?йц? (9,7%), гал?с?йц? (7,4%) ? баски (5,6%).
За переписом 1991 р. в ?спан?? проживало 38,9 млн. ос?б, а в 1996 - 39,6 млн. За межами кра?ни прожива? б?льш як 2,7 м?льйон?в ?спанц?в, в основному в кра?нах П?вденно? ? П?вн?чно? Америки. Протягом 1970-х рок?в середньор?чний прир?ст населення становив приблизно 1%, однак згодом в?н знизився через зменшення народжуваност?. У 1990 р. народжуван?сть була приблизно 10 у розрахунку на 1000 ос?б, а смертн?сть - 9, природний прир?ст населення становив 0,7%.
Мова
Оф?ц?йна мова ?спан?? - ?спанська. В основ? ц??? романсько? мови лежить народна латинь з? значною дом?шкою лексики, запозичено? в?д мавр?в. ?спанська мова вивча?ться в школах ? використову?ться як розмовна жителями на вс?й територ?? кра?ни. Однак у ряд? областей поширен? м?сцев? мови: баскська - у Кра?н? Баск?в ? Наварр?, гал?с?йська - у Гал?с??, каталонська - у Каталон??, валенс?йська - у Валенс?? (останню ?нод? вважають д?алектом кастильсько? мови). В ц?лому 35% населення кра?ни використову? м?сцев? мови ? д?алекти, у тому числ? б?льш як 5 млн. каталонц?в, приблизно 3 млн. гал?с?йц?в, понад 2 млн. баск?в. ? багата л?тература, написана м?сцевими мовами. П?сля встановлення тотал?тарного режиму в 1939 р. вс? рег?ональн? мови були заборонен?, а в 1975 р. знову легал?зован?.
Рел?г?я
Державна рел?г?я ?спан?? - римсько-католицька. Близько 95% ?спанц?в - католики. В середин? 1990-х рок?в у кра?н? було 11 арх??пископств ? 52 ?пископства. ? невелика к?льк?сть протестант?в, 450 тис. мусульман ? приблизно 15 тис. ?уда?ст?в.
Урбан?зац?я
П?сля Громадянсько? в?йни й особливо на початку 1950-х рок?в в ?спан?? швидко почали зростати м?ста. У пер?од з 1950 по 1970 р?к к?льк?сть м?ського населення щор?чно зб?льшувалася на 2,3%, тод? як чисельн?сть с?льського населення зменшувалася на 0,2% у р?к. Найб?льше зростання, безсумн?вно, в?дбувалося у Мадрид?, к?льк?сть населення якого в 1991 р. перевищувала 3 млн. ос?б. Розташований у центр? кра?ни, в?н ? резиденц??ю уряду з його величезним адм?н?стративним апаратом. Це головний вузол зал?зничного сполучення. Тут розм?щено багато нових промислових п?дпри?мств ? ведеться г?гантське буд?вництво. Барселона, що знаходиться на п?вн?чно-сх?дному узбережж?, - друге за величиною м?сто ?спан??, що нараховувало 1644 тис. жител?в у 1991 роц?. В економ?чному в?дношенн? це найб?льш динам?чний м?ський центр, з розвинутою важкою ?ндустр??ю ? великим портом. Валенс?я (752,9 тис. жител?в у 1991 р.) - трет? за величиною м?сто кра?ни. Це великий ринок збуту цитрусових, рису й овоч?в. Сев?лья (683 тис. жител?в у 1991) - центр виноробства ? вирощування маслин.
За останн? роки тисяч? ?спанських селян перестали займатися с?льським господарством ? пере?хали до м?ст в пошуках вищих зароб?тк?в. З ?н?ц?ативи уряду для п?двищення продуктивност? с?льського господарства були зд?йснен? велик? проекти зрошення ? вид?лен? засоби на придбання сучасно? с?льськогосподарсько? техн?ки.
Зайнят?сть
Чисельн?сть трудових ресурс?в ?спан?? у 1991 р. становила 15382 тис. ос?б. Понад 41% ж?нок працездатного в?ку працювали або займалися пошуком роботи.
П?сля 1900 р. у сфер? зайнятост? в ?спан?? в?дбулися велик? структурн? зм?ни. У 1900 р. на частку с?льського господарства припадало 2/3 вс?х зайнятих, у 1991 - всього 1/10. Частка зайнятих у промисловост? за цей же пер?од зросла з 16% до 33%. У 1991 р. 11% ж?нок ? лише 2% чолов?к?в працювали неповний робочий день.
У 1991 р. у с?льському, рибному, л?совому ? мисливському господарств? працювали 1,3 млн. ос?б; в обробн?й промисловост? - 2,7 млн. ос?б; у видобувн?й промисловост? - 75 тис.; у буд?вництв? - 1,3 млн., у комунальному господарств? - 86 тис., на п?дпри?мствах сфери послуг - 6,4 млн.
Нав?ть п?д час р?зкого економ?чного спаду в 1960 р. число заре?строваних безроб?тних не перевищувало 1% в?д загально? к?лькост? працездатного населення, хоча реальна к?льк?сть безроб?тних, ?мов?рно, була вдв?ч? вища, а число ем?грант?в швидко зб?льшувалося. Однак з 1982 р., в умовах розширення конкурентоспроможност? економ?ки, проблема безроб?ття загострилася. У 1998 р. в ?спан?? нал?чувалося 3,1 млн. безроб?тних, або 19% працездатного населення. Понад 45% безроб?тних - молодь у в?ц? до 25 рок?в.
На початку ХХ ст. ?спанц? ем?грували в основному до Латинсько? Америки, а в середин? стол?ття головний пот?к ем?грац?? спрямований у кра?ни Зах?дно? ?вропи, де не вистачало робочих рук, а оплата прац? була високою. П?сля 1965 р. багато ем?грант?в повернулися до ?спан??.
|