Пошук по сайту
Авторизация
|
|
 |
Назва "?спан?я" - ф?н?к?йського походження. Римляни використали ?? у множин? (Хиспан?а?) для позначення всього П?ренейського п-ова. У римськ? часи ?спан?я складалася спочатку з двох, а пот?м з п'яти пров?нц?й. П?сля розпаду Римсько? ?мпер?? вони були об'?днан? п?д владою вестгот?в, а п?сля нашестя мавр?в у 711 р. н.е. на П?ренейському п-ов? ?снували християнськ? ? мусульманськ? держави. ?спан?я як пол?тично ц?л?сне утворення виникла п?сля об'?днання Кастил?? ? Арагону в 1474 роц?. З час?в ?тал?йських гуман?ст?в епохи В?дродження встановилася традиц?я вважати нашестя варвар?в ? пад?ння Риму в 410 р. н.е. в?дправною точкою переходу в?д антично? епохи до Середньов?ччя, а саме Середньов?ччя розглядалося як поступове наближення до епохи В?дродження (XV-XVI ст.ст.), коли знову пробудився ?нтерес до культури античного св?ту. Але Середн? в?ки в цьому рег?он? починаються з моменту мусульманського нашестя в 711 р. ? зак?нчуються захопленням християнами останнього оплоту ?сламу - Гранадського ем?рату, вигнанням ?вре?в з ?спан?? ? в?дкриттям Нового Св?ту Колумбому 1492 роц?. Перемога араб?в у битв? на р. Гуадалете в П?вденн?й ?спан?? 19 липня 711 р. ? загибель останнього короля вестгот?в Родер?ха два роки оп?сля вир?шили долю вестготського корол?вства. Араби стали називати захоплен? ними земл? Аль-Андалуз. Це призвело до зародження Реконк?сти. Реконк?ста - в?д reconguistar, що означа? - боротьба народ?в П?ренейського п-ова у VIII-XV ст.ст. проти араб?в (мавр?в), що захопили частину п-ова в 711-714 роках. Реконк?ста почалася у 718 р. битвою в долин? Ковадонга. Вир?шальне значення мала битва при Лас-Навас-де-Толосе в 1212 р., де об'?днан? сили Кастил??, Арагону, Португал?? ? Наварри завдали арабам велико? поразки. На середину XIII ст. б?льша частина п-ова (за винятком Гранадського ем?рату) була зв?льнена. Реконк?ста завершилася у 1492 р. взяттям ?спанцями Гранадського ем?рату, останнього оплоту мавр?в на П?ренейському п-ов?. У тому ж роц? Колумб зд?йснив свою першу експедиц?ю до Нового Св?ту. Реконк?ста була зобов'язана сво?ми усп?хами не т?льки в?йськовим д?ям християн. Велику роль в?д?грала також готовн?сть християн йти на переговори з мусульманами ? надавати ?м право проживання в християнських державах, збер?гаючи сво? в?ру, мову ? звича?. Завдяки плаванню Колумба в 1492 р. ? в?дкриттю Нового Св?ту була закладена основа ?спансько? колон?ально? ?мпер??. Оск?льки Португал?я також претендувала на заморськ? волод?ння, у 1494 р. був укладений Тордесильяський догов?р про розпод?л м?ж ?спан??ю ? Португал??ю. У подальш? роки були значно розширен? меж? ?спансько? ?мпер??. Франц?я повернула Фердинанду прикордонн? пров?нц?? Каталон??, а Арагон м?цно утримував сво? позиц?? на Сардин??, Сицил?? ? в п?вденн?й ?тал??. ?спанський король Карл I (роки правл?ння 1516-1556) став ?мператором Священно? Римсько? ?мпер?? п?д ?м'ям Карла V у 1519 р., зм?нивши свого д?да, Максим?л?ана I. П?д його владу потрапили ?спан?я, Неаполь ? Сицил?я, земл? Габсбург?в у Бельг?? ? Н?дерландах, Австр?я та ?спанськ? колон?? у Новому Св?т?. ?спан?я перетворилася на св?тову державу, а Карл став наймогутн?шим монархом ?вропи. П?сля зречення Карла в?д влади в 1556 р. австр?йськ? волод?ння перейшли до його брата Фердинанда, але велика частина ?мпер?? д?сталася його сину Ф?л?пу II (роки правл?ння 1556-1598). Його пол?тика в Бельг?? ? Н?дерландах призвела до революц?? (1566) ? утворення в 1579-1581 рр. Республ?ки Сполучених пров?нц?й. Спроби залучити Англ?ю до сфери впливу Габсбург?в також виявилися безусп?шними. Нарешт? в 1588 р., обурений граб?жницькими нападами англ?йських моряк?в на ?спанських торговц?в ? допомогою королеви ?лизавети голландцям, в?н спорядив знамениту "Непереможну армаду", щоб висадити десант на п?вн?чному узбережж? Ла-Маншу. Цей зах?д зак?нчився загибеллю майже всього ?спанського флоту. До великих пол?тичних досягнень в?дносяться придбання за спадщиною Португал?? у 1581 р. ? блискуча морська перемога над турками в битв? при Лепанто (1571), яка п?д?рвала в?йськово-морську м?ць осман?в. Хоча п?сля смерт? Ф?л?па II ?спан?я все ще вважалася св?товою державою, вона знаходилася в кризовому стан?. Прибутки корол?вства, що зб?льшувалися за рахунок надходжень з колон?й, були величезними за м?рками XVI ст., але Карл V залишив величезн? борги, ? Ф?л?пу II довелося дв?ч? оголошувати кра?ну банкротом - в 1557 р., а пот?м у 1575 роц?. Ф?л?п III (1598-1621) ? Ф?л?п IV (1621-1665) не змогли зм?нити ситуац?ю на краще. Перший з них уклав у 1604 р. мирний догов?р з Англ??ю, а пот?м у 1609 р. п?дписав 12-р?чне перемир'я з голландцями, але продовжував витрачати величезн? суми грошей на сво?х фаворит?в ? розваги. Вигнавши з ?спан?? мориск?в у пер?од з 1609 по 1614, в?н позбавив кра?ну б?льше чверт? м?льйона працелюбних жител?в. У 1618 р. спалахнув конфл?кт м?ж ?мператором Фердинандом II ? чеськими протестантами. З цього почалася Тридцятир?чна в?йна (1618-1648), в як?й ?спан?я виступила на сторон? австр?йських Габсбург?в, спод?ваючись повернути соб? хоча б частину Н?дерланд?в. У 1648 р. в Тридцятир?чн?й в?йн? було досягнуто миру, хоча ?спан?я продовжувала воювати з Франц??ю до укладення П?ренейського миру в 1659 роц?. Хворобливий ? нервовий Карл II (1665-1700) став останн?м правителем з династ?? Габсбург?в в ?спан??. В?н не залишив спадко?мц?в, ? п?сля його смерт? корона перейшла до французького принца Ф?л?па Бурбона, герцога Анжуйського, онука Людовика XIV ? правнука Ф?л?па III. Його сходженню на ?спанський трон передувала загально?вропейська в?йна за ?спанську спадщину (1700-1714), в як?й Франц?я та ?спан?я воювали з Англ??ю ? Н?дерландами. ?спан?я разом з Франц??ю вела в?йни проти Великобритан?? (1739-1748, 1762-1763, 1779-1783). У вдячн?сть за п?дтримку Франц?я в 1763 р. передала ?спан?? величезну територ?ю Лу?з?ани в П?вн?чн?й Америц?.
З 1833 р. по 1874 р. кра?на перебувала в стан? нестаб?льност?, переживши ряд соц?альних, економ?чних ? пол?тичних потряс?нь. Конституц?йне правл?ння було в?дновлене в 1834 р., а в 1837 р. була ухвалена нова Конституц?я, що обмежила владу монарха двопалатними кортесами. Революц?йн? под?? 1854-1856 рр. зак?нчилися розгоном кортес?в ? скасуванням л?беральних закон?в. Конституц?я 1869 р. проголосила ?спан?ю спадковою монарх??ю. Монарх?стська Конституц?я 1876 р. запровадила нову систему обмежено? парламентсько? влади, яка передбачала гарант?? пол?тично? стаб?льност? ? представництво в основному середнього ? вищого клас?в. У 1879 р. в кра?н? була створена ?спанська соц?ал?стична роб?тнича парт?я. Останн? заморськ? волод?ння ?спан?я втратила внасл?док поразки в ?спано-американськ?й в?йн? 1898 р. Ця поразка засв?дчила повний в?йськовий ? пол?тичний занепад ?спан??. У 1890 р. було введене загальне виборче право для чолов?к?в. Тим самим було п?дготовлене п?дгрунтя для утворення численних нових пол?тичних парт?й, як? в?дт?снили Л?беральну ? Консервативну парт??. Католицька церква все ще мала великий вплив, але ? вона все част?ше перетворювалася на об'?кт нападок з боку антиклерикал?в з нижчих ? середн?х прошарк?в сусп?льства. Щоб обмежити владу короля, церкви ? традиц?йно? пол?тично? ол?гарх??, реформатори вимагали внести поправки до конституц??. ?нфляц?я п?д час Першо? св?тово? в?йни ? економ?чний спад у п?сляво?нн? роки посилили соц?альн? проблеми. Прагнучи пом'якшити пол?тичну ситуац?ю, генерал Пр?мо де Р?вера встановив у 1923 р. в?йськову диктатуру. Оп?р диктатур? посилився наприк?нц? 1920-х рок?в, ? в 1930 р. Пр?мо де Р?вера був змушений п?ти у в?дставку. На мун?ципальних виборах у кв?тн? 1931 р. у вс?х великих м?стах р?шучу перемогу здобули республ?канц?.
Друга республ?ка була урочисто проголошена Тимчасовим урядом, що складався з л?вих республ?канц?в, представник?в середнього класу ? представник?в соц?ал?стичного руху, як? виступали проти католицько? церкви ? мали нам?р п?дготувати п?дгрунтя для мирного переходу до "соц?ал?стично? республ?ки". Були зд?йснен? численн? соц?альн? реформи, Каталон?я отримала автоном?ю. Однак на виборах у 1933 роц? республ?кансько-соц?ал?стична коал?ц?я зазнала поразки через протид?ю пом?ркованих ? католик?в.
Стурбован? комун?стичною загрозою, прав? почали готуватися до в?йни. Генерал Ем?л?о Молу й ?нш? во?начальники, включаючи Франка, п?дготували антиурядову змову. Заснована в 1933 р. фашистська парт?я ?спанська фаланга використала сво? терористичн? загони для провокування масових безпорядк?в, як? могли б послужити мотивом для встановлення авторитарного режиму. Реакц?я л?вих сприяла розкручуванню сп?рал? насильства. Вбивство 13 липня 1936 р. л?дера монарх?ст?в Хосе Кальво Сотело послугувало в?дпов?дним приводом для виступу змовник?в. Бунт?вники взяли п?д контроль приблизно третину територ?? ?спан??: Гал?с?ю, Леон, Стару Кастил?ю, Арагон, частину Естремадури ? Андалузький трикутник в?д Уельви до Сев?ль? ? Кордови. Заколотники з?ткнулися з неспод?ваними труднощами. В?йська, направлен? генералом Молу проти Мадрида, були зупинен? робочою м?л?ц??ю в горах Сь?рра-де-Гвадаррама на п?вноч? в?д столиц?. Заколот перер?с у громадянську в?йну. 21 вересня на аеродром? поблизу Саламанки пров?дн? бунт?вн? генерали зустр?лися, щоб обрати головнокомандувача. Був обраний генерал Франко, який у той же день перекинув в?йська в?д передм?стя Мадрида на п?вденний зах?д до Толедо, щоб зв?льнити фортецю Алькасар. 28 вересня Франко був затверджений главою нац?онал?стично? держави ? в?дразу встановив у зон? свого контролю режим одноос?бно? влади. 4 березня 1939 р. в Мадрид? командувач республ?кансько? арм?? центру полковник Сехизмундо Касадо п?дняв заколот проти республ?канського уряду, спод?ваючись припинити безглузде кровопролиття. Франко нав?др?з в?дмовився в?д його пропозиц?й про перемир'я, ? в?йська почали здаватися по вс?й л?н?? фронту. Коли 28 березня нац?онал?сти ув?йшли в спустошений Мадрид, 400 тис. республ?канц?в почали вих?д з кра?ни. Перемога фаланг?ст?в привела до встановлення диктатури Франка. Б?льш як 1 млн. людей потрапили до в'язниць або трудових табор?в. Кр?м 400 тис., що загинули п?д час в?йни, в пер?од з 1939 по 1943 було страчено ще 200 тис. ос?б.
Коли у вересн? 1939 р. почалася Друга св?това в?йна, ?спан?я була ослаблена ? спустошена Громадянською в?йною ? не наважилася виступити на боц? кра?н "ос?" Берл?н - Рим. Тому безпосередня допомога Франка союзникам обмежилася в?дправкою 40 тис. солдат?в ?спансько? блакитно? див?з?? на Сх?дний фронт. У 1943 р., коли стало ясно, що Н?меччина програ? в?йну, Франко "охолонув" до Н?меччини. У к?нц? в?йни ?спан?я знаходилася в дипломатичн?й ?золяц?? ? не входила до складу ООН ? НАТО, але Франко не втрачав над?? на примирення з Заходом. У 1953 р. США й ?спан?я уклали угоду про створення к?лькох в?йськових баз США на територ?? ?спан??. У 1955 р. ?спан?я була прийнята в ООН.
У 1966 був ухвалений Орган?чний закон, що вн?с ряд л?беральних поправок до Конституц??.
Режим Франка породив пол?тичну пасивн?сть переважно? б?льшост? ?спанц?в. Перес?чн? громадяни не виявляли ?нтересу до державних справ; б?льш?сть з них займалися пошуком сприятливих можливостей для п?двищення р?вня життя.
В останн? роки свого життя Франко послабив контроль над державними справами. У червн? 1973 р. в?н поступився посадою прем'?р-м?н?стра, яку об?ймав протягом 34 рок?в, адм?ралу Лу?су Карреро Бланко. У грудн? Карреро Бланко був убитий баскськими терористами, ? його зам?нив Карлос Ар?ас Наварро, перший цив?льний прем'?р-м?н?стр п?сля 1939 року. У листопад? 1975 р. Франко помер. Ще в 1969 р. Франко оголосив сво?м наступником принца Хуана Карлоса з династ?? Бурбон?в, онука короля Альфонса XIII, який очолив державу як король Хуан Карлос I.
Смерть Франка прискорила процес л?берал?зац??, що почався ще за його життя. До червня 1976 р. кортеси дозволили пол?тичн? м?тинги ? легал?зували демократичн? пол?тичн? парт??. У липн? прем'?р-м?н?стр кра?ни Ар?ас, посл?довний консерватор, змушений був поступитися сво?м кр?слом Адольфо Суаресу Гонсалесу. Законопроект, що готував основу для проведення в?льних вибор?в до парламенту, був прийнятий кортесами в листопад? 1976 р. ? схвалений на нац?ональному референдум?.
У 1978 р. парламент ухвалив нову Конституц?ю, яка була схвалена на загальному референдум? в грудн?.
Суарес п?шов у в?дставку в с?чн? 1981 року. Його наступником став Леопольдо Кальво Сотело. Скориставшись зм?ною влади, консервативно налаштован? оф?цери вир?шили влаштувати державний переворот, але король, спираючись на в?дданих во?начальник?в, поклав край спроб? захоплення влади.
Процес переходу до демократ?? завершився в середин? 1980-х рок?в. До цього часу кра?на подолала небезпеку повернення до старого, а також екстрем?стський сепаратизм, який часом загрожував ц?л?сност? держави. Ч?тко виявилася масова п?дтримка багатопарт?йно? парламентсько? демократ??. Однак збер?галися значн? розходження у пол?тичних поглядах. Опитування громадсько? думки св?дчило, що перевага нада?ться л?воцентризму нар?вн? з посиленням потягу до пол?тичного центру.
У 1982 р. була попереджена ще одна спроба в?йськового путчу. Вперше з 1930-х рок?в до влади в ?спан?? прийшов уряд соц?ал?ст?в. Пол?тика соц?ал?ст?в все б?льше розходилася з програмними установками л?вого крила. Уряд взяв курс на кап?тал?стичний розвиток економ?ки, що включав сприятлив?сть для ?ноземних ?нвестиц?й, приватизац?ю промисловост?, плаваючий курс песети ? скорочення кошт?в на програми соц?ального забезпечення. Протягом майже восьми рок?в економ?ка ?спан?? усп?шно розвивалася, однак важлив? соц?альн? проблеми залишалися невир?шеними. Зростання безроб?ття у 1993 р. перевищило 20%.
У 1980-х роках ?спан?я почала т?сн?ше сп?впрацювати ?з зах?дними кра?нами в економ?чн?й ? пол?тичн?й сферах. У 1986 р. кра?на була прийнята до ?ЕС, а в 1988 р. продовжила на в?с?м рок?в двосторонню угоду про оборону, яка дозволя? США використовувати в?йськов? бази на територ?? ?спан??. У листопад? 1992 р. ?спан?я ратиф?кувала Маастр?хтський догов?р про утворення ?С.
?нтеграц?я ?спан?? з кра?нами Зах?дно? ?вропи ? пол?тика в?дкритост? зовн?шньому св?ту гарантували захист демократ?? в?д в?йськових переворот?в, а також забезпечували приплив ?ноземних ?нвестиц?й.
Одним з джерел напруженост? в ?спан?? залишався тероризм басксько? групи ЕТА, що не припинявся багато рок?в, вона взяла на себе в?дпов?дальн?сть за 711 вбивств, ско?них у пер?од з 1978 р. по 1992 р?к. Гучний скандал спалахнув, коли стало в?домо про ?снування нелегальних пол?цейських п?дрозд?л?в, як? вбивали член?в ЕТА в п?вн?чн?й ?спан?? ? п?вденн?й Франц?? у 1980-х роках.
Економ?чний спад, що став очевидним у 1992 р., посилився в 1993 роц?, коли значно зросло безроб?ття ? скоротилося виробництво. Оздоровлення економ?ки, що почалося в 1994 р., вже не могло повернути соц?ал?стам колишн?й авторитет.
П?сля 1993 р. для створення житт?здатно? коал?ц?? в кортесах ?СРП скористалася п?дтримкою парт?? Конвергенц?я ? Союз (К?С), яку очолював прем'?р-м?н?стр Каталон?? Хорд? Пухоль, що використав цей пол?тичний зв'язок для подальшо? боротьби за автоном?ю Каталон??. У жовтн? 1995 р. каталонц? в?дмовилися п?дтримувати уряд соц?ал?ст?в, що зазнавав р?зко? критики, ? змусили його провести нов? вибори.
Хосе Мар?я Аснар додав нового динам?чного ?м?джу консервативн?й НП, що допомогло ?й перемогти на виборах у березн? 1996 року. Однак, щоб сформувати уряд, НП була змушена звернутися до Пухоля ? його парт??, а також до парт?й Кра?ни Баск?в ? Канарських Остров?в. Новий уряд надав додаткових повноважень рег?ональним органам влади; кр?м того, у розпорядження цих орган?в почала надходити вдв?ч? б?льша частина прибуткового податку (30% зам?сть 15%).
Пр?оритетними завданнями у процес? п?дготовки нац?онально? економ?ки до введення ?дино? ?вропейсько? валюти уряд Аснара вважав зменшення деф?циту бюджету за рахунок найсувор?шо? економ?? державних витрат ? приватизац?ю державних п?дпри?мств. НП вжила таких непопулярних заход?в, як скорочення фонду ? заморожування зароб?тно? плати, зменшення фонд?в соц?ального забезпечення ? дотац?й. Тому в к?нц? 1996 р. вона знову поступилася позиц?ями ?СРП.
У червн? 1997 р., п?сля 23 рок?в перебування на посад? кер?вника ?СРП, Фел?пе Гонсалес оголосив про свою в?дставку. На ц?й посад? його зм?нив Хоак?н Альмун?а, який ран?ше очолював парт?йну фракц?ю соц?ал?ст?в у парламент?. Тим часом в?дносини м?ж урядом Аснара ? основними рег?ональними парт?ями ускладнилися. Уряд з?ткнувся з новою кампан??ю терору, розв'язаною баскськими сепаратистами з ЕТА проти вищих державних ? мун?ципальних чиновник?в.
|
