
Пошук по сайту
Авторизация
|

|
'75-а р?чниця геноциду, який замовчували роками' |
|
Лу?с М?гель Ромеро В?льяфранка.
В 1932-1933рр. укра?нськ? селяни були покаран? штучно створеним голодом, спричиненим стал?нським режимом, внасл?док якого загинуло б?льше десяти м?льйон?в та постраждало чотири м?льйони ос?б. Цей жахливий геноцид мав на мет? унеможливити будь-як? прояви пол?тично?, культурно? самобутност? чи застосування права на самовизначення укра?нського народу в умовах ?снування тотал?тарного режиму терору, запровадженого Стал?ним.
Було колектив?зовано садиби та встановлено норми виробництва, як? неможливо було виконати; стал?нськ? бригади з конф?скац?? в?дбирали усю вироблену продукц?ю та харч?, як? збер?галася по дом?вках; вбивали тих, хто виявляв супротив; засуджувалися до довгих рок?в ув’язнення т?, хто намагався пере?хати до ?нших рег?он?в СРСР, в яких не було голоду; заборонялося поставляти продукти харчування до укра?нських с?л. А в результат? - в той час як СРСР продавав укра?нське борошно за кордон, м?льйони родин в Укра?н?, особливо д?ти, гинули в?д голоду.
Цей жахливий геноцид, можливо найб?льший в ?стор?? людства, заперечувався та замовчувався впродовж десятир?ч пануючим в СРСР комун?стичним режимом, а тому про нього не знали в?льн? кра?ни св?ту. Таке замовчування та приховування масового знищення народу через його непокору тотал?тарному режиму як н?коли обумовлю? необх?дн?сть поширення ?нформац?? та засудження з боку м?жнародно? сп?льноти з м?ркувань сол?дарност? та зм?цнення захисту прав людини, особливо ключового з них – права на життя, яке в?д?брали, в цьому випадку, в м?льйон?в людей.
58 Асамблея ООН, за п?дтримки 63 кра?н, визнала штучно створений Голодомор великою нац?ональною трагед??ю укра?нського народу.
В кв?тн? поточного року Президент Ющенко звернувся до ус?х парламент?в ?з закликом засудити цю трагед?ю й отримав п?дтримку з боку багатьох кра?н.
Ющенко зазначив: „Св?т ма? знати правду про вс? злочини проти людства. Т?льки таким чином ми можемо бути впевнен?, що байдуж?сть н?коли не надихатиме злочинц?в”.
У ц? дн?, коли виповню?ться 75-а р?чниця того голокосту, засудження Голодомору - це не т?льки прояв сол?дарност? з його жертвами, а, перш за все, етичний ?мператив, викликаний суто почуттям справедливост?.
Сьогодн?, коли ми в?дзнача?мо 60-у р?чницю з дня проголошення Всесв?тньо? декларац?? прав людини, для ус?х нас, хто в?дстою? ?х поширення та захист як ?дино можливого майбутнього людства, засудження геноциду, котрий нехту? цими правами, ? обов’язковим. Якщо ?сторично насилля призводило т?льки до насилля, як ми це пост?йно констату?мо, то мир у св?т? можна досягти виключно сп?льним несприйняттям будь-яко? системи або пол?тики, яка передбача? або призводить до порушення прав людини.
Геноцид – це абсолютний терор, але якою б сумною не була ?стор?я, ми не можемо зрадити ?? сво?ю байдуж?стю. Ми ма?мо знати ??, вчитися на ?стор?? та запоб?гати ?? повторенню.
|
 |
|