
Пошук по сайту
Авторизация
|

|
Газета "Ель Пер?од?ко", 06 червня 2008р. "Злочини диктатур" |
|
Переклад з ?спансько?
Автор: Хесус Лопес-Медель, голова Ком?с?? з питань прав людини, демократ?? та гуман?тарно? допомоги Асамбле? ОБС?
Радянськ? вожд? спровокували масове знищення населення, яке противилося систем? колектив?зац??
75 рок?в тому режим Стал?на знищив голодом понад 8 м?льйон?в укра?нц?в
Сучасна ?стор?я багата на диктатор?в, як? з б?льшою або меншою ?нтенсивн?стю робили (або роблять) усе можливе, щоб позбавити свободи ? демократ?? сво?х громадян. Якщо це ? досить типовим для вс?х широт нашо? планети, диктаторами, як? д?яли чи з не найб?льшою жорсток?стю у ХХ стол?тт?, були два ?вропейц?: н?мець, народжений у В?дн?, Адольф Г?тлер, ? радянський вождь, народжений у Груз??, Йосип Стал?н.
Обо? спрямовували свою ненависть проти р?зних груп населення з ?деолог?чних, рел?г?йних чи культурних причин… з будь-яких причин, щоб дати волю, при мовчазн?й згод? сусп?льств, як? ?х п?дтримували, усю брутальн?сть, яку вони мали всередин?. Жертвою першого став особливо ?врейський народ, який був п?дданий ганебним приниженням. Держава ?зра?ль, з моменту свого заснування, доклала зусиль щоб зберегти живою пам’ять про один з найб?льш безславних еп?зод?в в ?стор?? людства.
? численними соц?альн? ? нац?ональн? групи, як? стали жертвами властивих Стал?ну злод?янь. Вбивства ? депортац?? в умовах, що призводили до в?рно? смерт?, були дуже численними ? тривалими. Але одне з цих [убивств], чия 75-р?чниця вшанову?ться зараз, було основним: голодомор, створений в Укра?н?, який призв?в до смерт? в?д 8 до 10 м?льйон?в людей (20% населення ц??? радянсько? республ?ки). Протягом довгого часу над ц??ю под??ю була ганебна зав?са мовчання, яка зараз почина? прив?дкриватися.
Укра?на завжди вважалася «житницею» Рос?? ? ?вропи, бо через родюч?сть сво?х земель була одним з основних виробник?в пшениц?. П?сля першого етапу колектив?зац??, за яким посл?дували масов? депортац?? до Сиб?ру, м?ж 1932 ? 1933 роками проводилося масове вилучення ? конф?скац?я ус??? с?льськогосподарсько? продукц??, що прирекло на смерть в?д голоду м?льйони укра?нц?в. У цей же час, Радянський Союз експортував до ?нших кра?н продукц?ю, вилучену в селян одн??? ?з сво?х республ?к. Т?, хто хот?ли втекти в?д цього голоду, штучного ? нещадного, ? перебратися в м?ста, затримувалися в?йськовими.
Р?вно 75 рок?в тому, у червн? 1933 року, спостер?гався найб?льш траг?чний п?к цього жахливого д?яння: кожного дня помирало 25 тисяч укра?нц?в. Цей голод був спричинений не природними причинами, а спланованими д?ями радянських кер?вник?в, щоб спровокувати масове знищення населення, яке противилося систем? колектив?зац??.
Тим часом як Стал?н уважно спостер?гав за ?н?ц?йованим ним винищенням укра?нських селян, в?н стежив за зруйнуванням протягом 40 дн?в найб?льшого рел?г?йного храму Москви, Христа Спасителя, який будувався протягом 50-ти рок?в на честь перемоги над Наполеоном. На його м?сц? будувався Палац Рад.
Лише в?дносно нещодавно почалось поширення ?нформац?? про один з найб?льших терористичних акт?в держави, який мав м?сце в Укра?н? п?д час пер?оду радянсько? диктатури. П’ять рок?в тому Генеральна Асамблея ООН схвалила декларац?ю про визнання ц??? велико? трагед??. Нещодавно, п?сля зм?н, спричинених помаранчевою революц??ю, нове кер?вництво кра?ни, в?ддалене в?д комун?зму, сприяло ухваленню в Парламент? закону про великий голод, у якому визна?ться голодомор геноцидом.
Деяк? кра?ни також схвалили аналог?чн? ?н?ц?ативи. Конгрес Депутат?в [?спан??] зробив це дек?лька м?сяц?в тому (за ?н?ц?ативи депутата Конвергенц?? та ?днання Х.Чукли), отримавши одностайну п?дтримку Ком?с?? у закордонних справах. Ряд автономних областей також схвалили в?дпов?дн? документи, як наприклад, Кра?на Баск?в, Балеарськ? острови та Парламент Каталон??.
Як висловився Сьорен К?ркегаард «?стор?я пишеться у зворотному напрямку, однак прожива?ться вперед». Зараз Укра?на згаду? т? вчинки, намагаючись в?дновити свою власну ?сторичну пам'ять, на яку будь-який народ ма? право, коли особлив? обставини дають право озирнутись назад. Однак, не для того, щоб залишитись прикутими до минулого, а для того, щоб п?дняти голос, вимагаючи та докладаючи зусиль до того, щоб це н?коли не трапилось знову н? там, н? у будь-якому ?ншому м?сц?.
Сьогодн? Укра?на ма?, як спадок тих час?в, так? перешкоди як ф?нансова ол?гарх?я та пол?тична корупц?я, однак у кра?н? зроблено ч?тк? кроки до свободи преси, пол?тичного плюрал?зму (р?дк?сть для ?нших пострадянських кра?н) та ?сну? пом?тна прозор?сть вибор?в. Це значною м?рою кра?на з подв?йною душею, половина яко? дивиться на Рос?ю, а ?нша – на ?вропу. Якщо нестаб?льн?сть не повернеться, то вона матиме велике майбутн?.
?сну? потреба спочатку згадати, обдумати та очистити як в середин? кра?ни, так ? ззовн?, т? под??, як? в?дбулись 75 рок?в тому. За них були в?дпов?дальними радянськ? кер?вники Кремля того часу, однак також тотальне мовчання, а ?нод? ? сп?вв?дпов?дальн?сть частини укра?нського населення ? не т?льки у т? часи, але й тод?, коли кра?на здобула незалежн?сть у 1991 роц?, так само як вражаюче замочування цього злочину у всьому св?т? до останнього часу.
|
 |
|