Переклад з ?спансько?
Автор: Олександр Сушко, науковий директор ?нституту ?вро-Атлантичного сп?вроб?тництва
У зв'язку з публ?кац??ю в?д 20.07.2006р. статт? рос?йського пол?толога С.Караганова 'Перекошена геопол?тика', в як?й автор довол? тенденц?йно висв?тлю? ситуац?ю навколо розширення НАТО в ц?лому ? можливого вступу Укра?ни до Альянсу зокрема, хот?ли б висловити деяк? м?ркування з цього приводу.
С.Караганов намага?ться бути афористичним та дотепним у сво?х висновках, демонструючи притаманне йому розум?ння справжн?х (не ?ррац?ональних та самовбивчих) нац?ональних ?нтерес?в як Укра?ни, так ? ?вропейського Союзу. Мабуть, з його погляду, ц? ?нтереси можна зрозум?ти б?льш адекватно саме з Москви, а не з Ки?ва, Брюсселя та Мадрида.
Вт?м автор демонстру? ц?лком хибне розум?ння природи Укра?ни як держави та ?? м?сця в св?т?, а також сумн?вне бачення нац?ональних ?нтерес?в кра?н-член?в ?вропейського Союзу. Поява Укра?ни на пол?тичн?й карт? ?вропи 15 рок?в тому ? природн?м елементом розширення ?вроатлантичного поясу стаб?льност? та безпеки. Непростий укра?нський шлях час?в незалежност? доводить, що попри труднощ? трансформац?йного пер?оду, ця кра?на виходить на тра?ктор?ю демократичного розвитку, притаманного абсолютн?й б?льшост? ?вропейських кра?н. Под?? Помаранчево? революц?? 2004 року п?дтвердили цю тенденц?ю та наповнили ?? новим зм?стом. Ц? обставини викликають неприхован? ревнощ? тих сил, що дос? мислять категор?ями 'холодно?' в?йни та сфер впливу.
Перша хиба Караганова - традиц?йна для рос?йських 'реал?ст?в' спроба поляризувати в?дм?нност? п?дход?в США та ?С до питання безпеки для поглиблення недов?ри м?ж кра?нами демократичного св?ту ? вибудови власних геопол?тичних ?гор на наявних в?дм?нностях. Експлуатуючи певне роздратування ?вропейц?в д?ями США, автор вигаду? тезу про те, що Укра?на прагне стати ще одним проамериканським оплотом на Сход? ?вропи. Для спростування цього м?фу достатньо лише двох факт?в: Укра?на, так само, як ? ?спан?я, вивела св?й в?йськовий контингент з ?раку, Укра?на, так само, як ? ?спан?я, займа? посл?довну позиц?ю щодо нин?шнього загострення на Близькому Сход?, не п?дтримуючи надм?рне застосування сили ?зра?лем.
Проголосивши курс на членство в НАТО та ?С, Укра?на обрала шлях системних трансформац?й сусп?льства ? держави за ?вропейським зразком - под?бно тому, як це зробили ран?ше кра?ни Центрально-Сх?дно? ?вропи. Так, шлях Укра?ни вигляда? б?льш складним ? розтягнутим у час? - надто глибокими виявились деформац??, викликан? тривалим комун?стичним пануванням та слабк?стю демократичних традиц?й.
Друга помилка автора поляга? у демонструванн? арха?чного бачення проблеми кордон?в. На його думку, Укра?на, намагаючись стати членом НАТО, зводитиме на рос?йському кордон? 'паркан з колючого дроту'. Таких кордон?в в ?вроп? давно не ?сну?, ? потреби (як пол?тичн?, так ? технолог?чн?) в ?х зведенн? давно в?дпали. Тим не менше вихован? радянською школою пол?тологи, як бачимо, ще марять образами давно зруйнованих ст?н. Образ 'роз?рваних родин', безроб?ття, зупиненого партнерства та 'дуги нестаб?льност?' за югославським зразком в?дда? хворобливою гарячков?стю, яка притаманна радше радикально реваншистськ?й частин? рос?йського пол?тикуму, ан?ж профес?йному пол?тичному анал?тику. Однак, ми пам'ята?мо, що той же Караганов к?лька рок?в тому передбачав ледве не прикордонну в?йну на рос?йсько-укра?нському кордон? у раз?, якщо сторони почнуть його демаркац?ю. Тод? рос?яни були категорично проти звичайного позначення кордону на м?сцевост?, вважаючи, що тим самим буде визнана незворотн?сть набуття Укра?ною незалежност?. Нин? позиц?? зм?нились, ? сторони готуються до початку демаркац?йного процесу. При цьому жодних побоювань щодо дестаб?л?зац?? на кордон? вже нема?.
Анал?тичний фарс в?д Караганова досяга? кульм?нац?? у абсурдному прогноз? щодо того, що в?д перспективи вступу Укра?ни в НАТО виграють 'терористи ? радикали, що прагнуть до дестаб?л?зац?? та вол?ють отримати зброю масового знищення'. Хот?лося б знати, яким чином розширення простору демократ?? та стаб?льност?, яким ? НАТО, може мати под?бн? насл?дки. Навпаки, для Укра?ни п?дготовка до вступу до П?вн?чноатлантичного альянсу означа? проведення ц?ло? низки принципово важливих реформ, як? ?стотно покращать спроможн?сть кра?ни протистояти в тому числ? ? новим загрозам безпеки. Ц? реформи ретельно прописан? в щор?чних ц?льових планах 'Укра?на-НАТО'. Виконання цих план?в ? одним ?з пр?оритет?в пол?тики укра?нського уряду незалежно в?д того, як? парт?? нин? входять до правлячо? коал?ц??, яка форму? виконавчу г?лку влади.
Щодо сприйняття оф?ц?йною Рос??ю нам?ру Укра?ни вступити до НАТО доц?льно нагадати оф?ц?йну позиц?ю Президента РФ Влад?м?ра Пут?на, висловлену в ?нтерв'ю телекомпан?? 'Франс-3' 7 травня 2005р.: 'Я хочу подчеркнуть: мы с уважением будем относиться к их выбору, потому что это их суверенное право - определять свою оборонную политику. Это не ухудшит наших межгосударственных отношений. Повторяю, мы и сами развиваем отношения с Организацией Североатлантического договора'.
Вступ Укра?ни до НАТО може стати фактором, що позитивно впливатиме на процеси в сам?й Рос??, де нин? дом?нують авторитарн? тенденц??. Усп?х трансформац?й в Укра?н?, що матиме насл?дком ?? ?нтеграц?ю в НАТО та ?С, може вказати рос?йськ?й ел?т? на те, що шлях самозамикання та протиставлення себе демократичному св?тов? не ? оптимальним напрямом розвитку Рос?? як потужно? рег?онально? держави.
