На головну стор?нку
Генеральне Консульство Укра?ни в Барселон?
Consulado General de Ucrania en Barcelona
Укра?нською Castellano
 
 Головна 
 Консульськ? питання 
 Под?? 
 Культурно-гуман?тарна д?яльн?сть 
 Торг?вля ? економ?ка 
 Корисна ?нформац?я 


Новини
Прес-рел?зи
Виступи
Публ?кац?? в ЗМ?

Пошук по сайту


Авторизация

Запомнить меня на этом компьютере
  Забыли свой пароль?
  Регистрация






70-? роковини масових пол?тичних репрес?й 1937-1938 рок?в

Верс?я для друку Верс?я для друку

В поточному та 2008р. Укра?на вшанову? 70-? роковини масових пол?тичних репрес?й 1937-1938 рок?в.

Причини масових пол?тичних репрес?й. Проблема реально? спрямованост? та к?льк?сних параметр?в пол?тичних репрес?й радянських час?в значною м?рою ще й дос? залиша?ться „б?лою плямою” в ?сторичн?й науц?. За матер?алами розпорядчих документ?в, чек?стських допов?дних у ?нстанц??, оперативно-статистично? зв?тност?, обвинувальними висновками, уже близько двадцяти рок?в, крок за кроком в?дновлю?ться страшна правда про багатол?тн?й злочин проти власного народу п?д гаслами боротьби з „ворогами народу”.

Ф?зичне знищення власних громадян, св?тогляд яких в?др?знявся в?д комун?стичного, було розпочато в?дразу п?сля б?льшовицького жовтневого перевороту 1917 р. Воно зачепило середовища видатних д?яч?в ? певн? категор?? населення та пер?одично сягало сво?х п?к?в. Нечуваних масштаб?в масов? репрес?? в?дбувалися п?сля штучного голодомору 1932-1933 рок?в. Упродовж 1937-1938 рр. вони охопили всю кра?ну.

„Велика чистка” 1937-1938 рр. охопила весь Радянський Союз ? була спрямована на знищення реальних та уявних ворог?в Стал?на, вселення в ус? верстви населення страху та почуття незахищеност?, рабсько? залежност? та покори 'великому вождев?'. Смертний вирок ставав звичайним явищем ? не п?длягав апеляц??. У кращому випадку, 'ворог?в народу' чекав тривалий терм?н ув'язнення в сиб?рських концтаборах.

П?дготовку цих заход?в почали ще 1936 р. З жовтня 1936-го до лютого 1937-го провели перебудову каральних орган?в, сформулювали установку на “чистку” парт?йно?, в?йськово?, адм?н?стративно? ел?ти в?д потенц?йно? опозиц??. 9 березня 1936 р. вийшла Постанова Пол?тбюро ЦК ВКП(б) 'Про заходи, що унеможливлюють проникнення  в СРСР шпигунських, терористичних, диверс?йних елемент?в', 28 кв?тня 1936 р. – Постанова РНК СРСР 'Про виселення з УРСР ? господарське облаштування в Карагандинськ?й обл. Казахсько? АРСР 15000 польських ? н?мецьких господарств' ? низка ?нших директив.

Другим етапом, березень 1937 – червень 1937 рр., було декретування тотально? боротьби з “дворушниками”, 'агентами ?ноземних розв?док', планування та розробка масових операц?й проти 'соц?ально? бази' потенц?йних агресор?в - куркул?в, 'колишн?х' людей, представник?в нац?ональних д?аспор тощо. 17 березня 1937 р. оприлюднили закон, який заборонив селянам залишати колгоспи без згоди адм?н?страц?? та без п?дписано? трудово? угоди з майбутн?м роботодавцем. Таким чином, законодавчо позбавили селян права на свободу пересування.

Трет?й етап, що тривав з липня 1937 по жовтень 1938 рр., ознаменувався декретуванням ? реал?зац??ю масових репресивних операц?й – куркульських, нац?ональних, проти ЧСЗБ (члени с?мей зрадник?в батьк?вщини), ?нтенсиф?кац??ю боротьби з “в?йськово-фашистськими змовами” в РККА, ?з 'шк?дництвом' у с?льському й ?ншому господарствах.

Насл?дки масових пол?тичних репрес?й. Наймасов?ша за всю радянську епоху „чистка” проти 'ворог?в народу', яку теоретично об?рунтував нарком НКВС Н?колай ?жов та особисто схвалив Стал?н, розпочалася за наказом НКВС СРСР (? 00447) 5 серпня 1937 року ? мала тривати 4 м?сяц?. Насправд? ж вона тривала понад 15 м?сяц?в ? була припинена постановою Пол?тбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року. За оц?нкою пол?тичних оглядач?в, як? досл?джували цю проблему, саме цей наказ документально оформив найкривав?ший виток стал?нського терору.

За п?драхунками, органами НКВС на територ?? Укра?ни в зазначений пер?од було заарештовано 279 тис. 126 ос?б. П?д д?ю наказу ? 00447 п?дпадали куркул?, ?нш? антирадянськ? елементи, крим?нальн? злочинц?. Протягом 1937 року особливо великих репрес?й зазнали селяни (71 тис. 452 ос?б), ?нтел?генц?я та службовц? (68 тис. 087 ос?б) ? меншою м?рою роб?тники (2 тис. 519 особи). Водночас почали посилюватися репрес?? проти в?йськовослужбовц?в, зокрема стосовно червоноарм?йц?в, молодшого та кер?вного складу РСЧА, прикордонних загон?в (загалом 1 тис. 873 особи), сп?вроб?тник?в НКВС (237 ос?б). До так звано? “вищо? м?ри соц?ального захисту” (розстр?лу) було засуджено 67 тис. 777 ос?б.

Протягом 1938 року к?льк?сть репресованих вищезазначених категор?й дещо зменшилась (але значно зросла питома вага вирок?в до вищо? м?ри покарання): було заарештовано 41 тис. 344 селянина, ?нтел?генц?? та службовц?в – 23 тис. 251 особу. Однак зросли репрес?? проти в?йськових - 2 тис. 424 особи. К?льк?сть засуджених сп?вроб?тник?в НКВС УРСР становила 970 ос?б. Загалом до вищо? м?ри покарання було засуджено 55 тис. 646 ос?б. У цей час кра?ну охопила хвиля “шпигуноман??”, а також розкриття р?зного виду 'троцьк?стського п?дп?лля', с?он?ст?в тощо.

К?льк?сн? показники арештованих, обвинувачених та засуджених у статистичних зв?тах 1937-1938 рр. подано за “пол?тичним забарвленням” та за 'характером злочину': належн?стю до контрреволюц?йних нац?онал?стичних орган?зац?й, антирадянських парт?й, фашистських, церковних, сектантських та б?логвард?йських орган?зац?й, нац?ональних л?н?й (н?мецьких, польських, румунських та ?нш.), куркул?в, крим?нальних злочинц?в, ?ншого контрреволюц?йного елементу.

За “характером злочину” вид?лен? так? категор??, як: шпигунство, зрада Батьк?вщин?, диверс?я, тероризм, контрреволюц?йна аг?тац?я, повстанська контрреволюц?йна д?яльн?сть, шк?дництво та ?нш?.

В?д загально? к?лькост? заарештованих протягом 1937 року укра?нц? становили 53%, поляки – 18,8%, н?мц? - 10,2%, рос?яни - 8%, ?вре? - 2,5%.

Терор був тотальним ? охоплював ус? верстви населення. У сусп?льств? ширилися доноси, вза?мна п?дозр?л?сть ? страх. Маси людей брали участь у зборах ? м?тингах, вимагаючи страти “ворог?в народу”.

Головним насл?дком масових репрес?й було ф?зичне винищення активно? та ?нтелектуально? частини нац?? ? моральне розтл?ння тих, кого терор не торкнувся. За розмахом знищення населення власно? кра?ни стал?нський терор не зна? соб? р?вних у св?тов?й ?стор??. В?н залишився у пам’ят? людства п?д назвою Великого Терору. 

Репрес?? стал?нського режиму завдали в?дчутного удару по усьому сусп?льству. Була пон?вечена доля м?льйон?в людей. В атмосфер? страху, наклеп?в, насильства виховувалось ц?ле покол?ння людей. Укра?на зазнала величезних демограф?чних втрат, був знищений цв?т ?? ?нтел?генц??, зруйновано генофонд. Засобами репрес?й в Укра?н? утвердився стал?нський тотал?тарний режим.

На початку серпня ц.р. в Сандормос? проходили Дн? Пам'ят? жертв Великого терору 1937-1938 рр. З ц??? нагоди Президент Укра?ни В?ктор Ющенко направив учасникам вшанування пам’ят? вс?х безневинних жертв звернення в?д ?мен? Укра?нсько? держави. У ньому, зокрема, зазнача?ться: „Ми розд?ля?мо б?ль кожного народу, чи? кращ? сини та дочки стали жертвами тотал?тарного режиму…,  це ? загальною трагед??ю”.

В?днин? ця сумна дата оф?ц?йно в?дзначатиметься й в Укра?н?. 21 травня Президент Укра?ни В?ктор Ющенко п?дписав Указ ? 431/2007 «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору - масових пол?тичних репрес?й 1937–1938 рок?в». Указ п?дписаний на п?дтримку ?н?ц?ативи громадськост? „з метою належного вшанування пам'ят? жертв пол?тичних репрес?й, привернення уваги сусп?льства до траг?чних под?й в ?стор?? Укра?ни, викликаних насильницьким впровадженням комун?стично? ?деолог??, в?дродження нац?онально? пам'ят?, утвердження нетерпимост? до будь-яких прояв?в насильства проти людства”. 

 





Работает на «Битрикс: Управление сайтом»
http://www.bitrixsoft.ru/
Работает на «Битрикс:
 Управление сайтом»

© «Битрикс», 2001-2006