День Соборност? Укра?ни
Двадцяте стол?ття залишило нам у спадок вершинн? под?? минулого, як?, в?ддаляючись, не втрачають сво?? значущост? та актуальност?, потребуючи осмислення сконцентрованого в них ?сторичного досв?ду боротьби укра?нства за свободу, незалежн?сть, державн?сть. До таких под?й належить 22 с?чня 1919 року - день ухвали Акта злуки Укра?нсько? Народно? Республ?ки ? Зах?дно-Укра?нсько? Народно? Республ?ки. Ц?й дат? судилося нав?чно вкарбуватися в ?стор?ю Укра?ни величним нац?ональним святом - Днем Соборност?.
Саме того зимового дня в золотоверхому Ки?в? п?д перегук дзвон?в Свято? Соф?? було ухвалено р?шення про об'?днання двох, розд?лених ?сторичною пр?рвою, г?лок укра?нського народу. В Ун?версал? Директор?? УНР наголошувалося: "Зд?йснились в?ков?чн? мр??, якими жили ? за як? умирали кращ? сини Укра?ни. Однин? ? ?дина незалежна Укра?нська Народна Республ?ка".
Так, спираючись на запов?тн? мр?? ? широке волевиявлення обох частин укра?нства, враховуючи об'?ктивн? ?сторичн?, пол?тичн?, духовн?, правов? аспекти цього тривалого й бол?сного процесу, постала ?дина соборна Укра?нська держава.
Оц?нюючи тод? цю важливу под?ю, в?домий укра?нський пол?тичний д?яч ? публ?цист Серг?й ?фремов писав: "Того дня оформлено ? затверджено акт по?днання двох дос? пор?знених частин Укра?ни. Розпанахане, од в?к?в переполовинене т?ло нац?ональне зробило останн?й акт, щоб зростись не т?льки духом, бо це давно вже зроблено, а й у пол?тичних формах".
Проте, як в?домо, тод? укра?нському народу не вдалося реал?зувати св?й ?сторичний шанс. У тих складних внутр?шн?х та зовн?шньопол?тичних умовах об'?днання завершити не вдалося. Укра?на залишалася бездержавною, роз'?днаною етн?чно, роздертою територ?ально, поневоленою нац?онально. Втрата державност? знову перетворила соборн?сть укра?нських земель на ?деал, невт?лену мр?ю, одв?чне бажання. На щастя, т? часи для Укра?ни вже минули. Твердо в?римо, що назавжди.
Акт злуки був глибоко детерм?нований ?сторично ? спирався на споконв?чну мр?ю укра?нського народу про незалежну, соборну нац?ональну державу. В?н став могутн?м виявом вол? укра?нц?в до етн?чно? й територ?ально? консол?дац??, св?дченням ?х динам?чно? само?дентиф?кац??, становлення пол?тично? нац??.
?дея соборност? укра?нських земель набула державного статусу, в наступн? десятил?ття залишалась ?нтегральним чинником ? чи не ?диним неконтроверс?йним положенням програмних ц?лей ус?х теч?й нац?онально-визвольного руху.
Акт Соборност? надав завершено? форми самост?йн?й укра?нськ?й держав?, сприяв подоланню рудимент?в федерал?зму в ментальност? нац?онально? пол?тично? ел?ти.
Об'?днання мало ? практично-пол?тичний аспект, адже обидв? держави потребували концентрац?? збройних сил та вза?мно? допомоги для захисту сво?х територ?й в?д ?ноземного в?йськового втручання, яке на той час набуло форми агрес??.
Об'?днання УНР ? ЗУНР стало моделлю цив?л?зованого демократичного, неекспанс?он?стського збирання територ?й в ?дин?й суверенн?й держав?. Етнонац?ональна консол?дац?я базувалася на таких засадничих принципах, як ?сторичне самоусв?домлення сп?льност?, ?деали свободи ? незалежност?, добров?льне волевиявлення, опора на власн? пол?тичн? ? матер?альн? ресурси. Разом з ухваленням Ун?версалу про злуку УНР ? ЗУНР було задекларовано, що об'?днана УНР "не ма? й думки забрати п?д свою власть чуж? земл?".
Важливим ? й факт лег?тимност? завершального соборницького процесу, який передував Акту злуки. ?н?ц?атори об'?днавчого руху - Укра?нська Нац?ональна Рада та Директор?я УНР - ще 1 грудня 1918 року уклали Предвступний догов?р про нам?ри об'?днати населення ? територ?? обох утворень в одн?й держав?.
У с?чн? 1919 року Укра?нська Нац?ональна Рада у Стан?слав? прийняла ухвалу про злуку ? надала повноваження сво?й делегац?? завершити оформлення об'?днання двох держав. Президент Ради ?вген Петрушевич наголошував: "По л?н?? з'?динення не було м?ж нами двох думок". ?, нарешт?, завершеного оформлення Акт Злуки д?став п?сля ухвали Трудовим конгресом. Безперечно, сучасн? правники ? пол?тики повинн? робити певн? поправки на складн? й динам?чн? процеси укра?нсько? революц??, як? чимало державних р?шень змушували ухвалювати за спрощеною процедурою.
Об'?днавча акц?я 1919 року залишила глибинний сл?д в ?сторичн?й пам'ят? укра?нського народу. Св?дченням того стали с?чнев? под?? 1990 року, коли кр?зь трухляв? ?деолог?чн? лещата агон?зуючого режиму ця пам'ять вибухнула енерг??ю ?нтел?генц?? ? виструнчилась живим людським ланцюгом, ?днаючи Ки?в ? Льв?в, Сх?д ? Зах?д Укра?ни.
Якщо под?? к?нця Першо? св?тово? в?йни спричинили крах об'?днавчих зусиль укра?нського народу, то Друга св?това в?йна стала катал?затором збирання роз'?днаних частин Укра?ни. Вони потрапили в орб?ту геопол?тичних ?нтерес?в двох антагон?стичних тотал?тарних режим?в - радянського ? фашистського.
У результат? нового перерозпод?лу ?вропи у 1939 роц? зах?дноукра?нськ? земл? були ?нкорпорован? до складу СРСР. Безперечно, тод?шн? радянське кер?вництво вир?шувало сво? стратег?чн? завдання, нарощуючи територ?альний тулуб держави, найменше турбувалося про соборн?сть Укра?ни та етн?чну консол?дац?ю укра?нц?в. Якраз навпаки, воно розум?ло, що зах?дноукра?нське населення, особливо галичани, несуть на сх?дн? терени республ?ки небезпеку поширення "укра?нського буржуазного нац?онал?зму". Зв?дси й так? жорсток? методи "комун?зац??", масов? репрес??, численн? депортац?? населення, братовбивче пово?нне упокорення Зах?дно? Укра?ни.
Попри справжн? нам?ри та спод?вання парт?йно-державного кер?вництва СРСР, об'?днання вс?х укра?нських етн?чних територ?? в одн?й, нав?ть кваз?державн?й структур? мало ? позитивне значення. Насамперед, це соц?альне п?днесення, промислова модерн?зац?я краю, п?двищення осв?тнього р?вня людей тощо.
Населення сх?дних та п?вденних рег?он?в теж в?дчувало вплив сво?х зах?дних сп?вв?тчизник?в. Долаючи суц?льн? ?деолог?чн? загати, ?хня ментальн?сть, культура, пол?тичн? настро? знаходили в?дгук, особливо в середовищ? ?нтел?генц??, ?нсп?рували дисидентський рух, сприяли нац?ональному пробудженню.
Безперечно, "золотий вересень" 1939 року не став ?деалом соборницьких устремл?нь зах?дноукра?нського населення. Йому набагато ближчим ? зрозум?лим був с?чневий Акт Злуки 1919 року. Не випадково, що одне з перших авторитетних громадських об'?днань краю, Галицька асамблея, ще на початку 1990-х рок?в у сво?й ухвал? "Про ?дн?сть укра?нських земель" правовим п?д?рунтям входження зах?дноукра?нських земель до Укра?ни назвала саме Акт Злуки. У тому, що на Всеукра?нському референдум? сх?дн? та зах?дн? укра?нц? проголосували за незалежну, суверенну державу, теж простежу?ться ?дейна спадщина злуки, нац?ональна воля ?диного народу.
При вс?й неоднозначност? стал?нського "внеску" в об'?днання укра?нських земель, не можна заперечити, що прирадянське сп?вжиття укра?нц?в в одн?й республ?ц? створило певн? передумови для територ?ально? ?нтеграц?? та нац?онального самоусв?домлення.
Вони й стали базовими для динам?чного процесу оформлення незалежност? Укра?ни як суверенно?, соборно? держави. Завдяки тому вона ма? повнокровну територ?ю, устален? кордони ? мирне життя громадян.
Сутн?сною рисою укра?нсько? соборност? ? ?нтеграц?я етн?чних земель, консол?дац?я духовного ? культурного життя, н?велювання рег?ональних бар'?р?в. Акт Злуки насамперед був спробою л?кв?дац?? в?ково? роз'?днувально? меж? м?ж Заходом ? Сходом Укра?ни.
Ун?тарн?сть нашо? держави закр?плена в Конституц?? Укра?ни, а ц?л?сн?сть територ?? виступа? ключовим фактором ?? суверен?тету. Проте ?сторична спадщина старих розмежувальних л?н?й сьогодн? подекуди проступа? на державному т?л? Укра?ни хворобливими плямами рег?онал?зму.
Г?пертроф?я цього явища в сучасних умовах може породжувати сепаратистськ? настро? м?сцевих ел?т, в?дцентров? тенденц?? пол?тичного й економ?чного характеру. 
Консол?дуючим фактором соборност? в незалежн?й Укра?н? виступають м?жнац?ональна злагода ? мир, толерантне сп?вжиття титульно? нац?? та кор?нних народ?в, нац?ональних меншин. Тому гармон?зац?я м?жнац?ональних в?дносин може бути досягнута всеб?чним розвитком ус?х етнос?в, ?х подальшою ?нтеграц??ю ? формуванням пол?етн?чно? пол?тично? нац??. Зберегти одне з найсутн?ших надбань нов?тньо? суверенно? Укра?ни - м?жнац?ональну злагоду - ? не т?льки вел?нням часу, але й запорукою соборного ?снування суверенно? держави.
Незалежна Укра?на в к?нц? ХХ стол?ття стр?мко вв?йшла у св?тове сп?втовариство, отримала широке м?жнародне визнання, створила дипломатичну службу. Подальша ?? ?нтеграц?я, насамперед до ?вропейсько? сп?льноти, потребу? виважено? державно? пол?тики у м?жнародн?й сфер?, гармон?зац?? зовн?шньопол?тичних ор??нтац?й р?зних груп населення, знаходження балансу м?ж динам?чними геопол?тичними реал?ями ? пр?оритетами нац?ональних ?нтерес?в, забезпечення високого м?жнародного ?м?джу Укра?ни.
Укра?нська ?сторична наука, долаючи кризовий стан, поступово розбира? ?деолог?чн? завали минуло? епохи, л?кв?ду? численн? ?сторичн? м?фологеми, подаючи у вс?й складност? тернистий шлях укра?нського народу до незалежно?, соборно? держави. Т?льки об'?ктивн?сть ? правда можуть стати джерелом повчального ?сторичного досв?ду, застерегти сучасних буд?вничих ново? Укра?ни в?д необачних д?й ? помилкових р?шень.
Поза сумн?вом, це стосу?ться ? под?й с?чня 1919 року, як? стали геро?чною стор?нкою нашо? ?стор??, безц?нним надбанням духовно? скарбниц? укра?нського народу, св?дченням його величних звитяг ? драматичних невдач.
Н?би звертаючись до нас, один ?з творц?в Акта злуки, державний секретар ЗУНР Льонгин Цегельський говорив про день 22 с?чня: "Це така дата, що ?? виучувати будуть напам'ять укра?нськ? д?ти грядущих покол?нь поб?ч таких дат, як дата Хрещення Рус?, як битва над Калкою, як битва п?д Полтавою або зруйнування С?ч?". Його слова справд? стали пророчими.
В?дзначення Дня Соборност?, вшанування творц?в Акта Злуки - це не т?льки притаманна сусп?льна потреба, а й наш моральний ?мператив берегти св?тлу пам'ять незл?ченних жертв, принесених укра?нським народом на олтар незалежност?, соборност?, державност?.