 |
Генеральне Консульство Укра?ни в Барселон? Consulado General de Ucrania en Barcelona
|
 |
 |
|
|
Пошук по сайту
Авторизация
|
 |
Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 р. у сел? Косут? Ошлянського пов?ту на В?ленщин? (Литва). ?диний гетьман в екзил?, непохитний ? посл?довний борець за незалежну укра?нську державу за походженням не належав до укра?нц?в. Його батько був нащадком одн??? з г?лок чеських барон?в Орлик?в. Мати походила ?з старовинного б?лорусько-литовського роду шляхтич?в. Батько Пилипа Орлика загинув у бою з турками, коли хлопчик був ще малим. Мати, не дивлячись на скрутн? вдовин? обставини, подбала про серйозну осв?ту сина. Початки осв?ти П. Орлик здобув, ймов?рно, у ?зу?тськ?й школ? у Литв?. 1694 року зак?нчив Ки?во-Могилянський колег?ум, який згодом д?став статус академ??. В академ?? Пилип Орлик навчився в лог?чн?й, ясн?й, прозор?й форм? складати листи, мемор?али, звернення, ман?фести. За оц?нками сучасник?в, в?н був обдарований в?д Бога письменницьким хистом. Кр?м р?дно? мови Орлик знав латину, грецьку, французьку, н?мецьку, шведську, польську та рос?йську мови. На юнака неперес?чних зд?бностей ? велико? жаги до науки звернув увагу славетний професор Стефан Яворський. В?н протегував Пилипов?, п?дтримував його, а п?сля зак?нчення академ?? допомагав йому влаштуватися на служб?. У 1702 р. Пилип Орлик д?ста? призначення до уряду генерального писаря, з 1706 року в?н вже на посад? генерального писаря, який був найвпливов?шим у Рад? правлячо? генерально? старшини, сво?р?дному каб?нет? м?н?стр?в при гетьман?. Уряд генерального писаря за його значенням ? функц?ями можна прир?вняти до м?н?стерства внутр?шн?х справ ? зовн?шн?х зносин. За Богдана Хмельницького уряд генерального писаря об?ймав ?ван Виговський, який став наступником великого гетьмана. Попередником Пилипа Орлика на посад? генерального писаря за гетьмана Мазепи довг? роки був один ?з найбагатших ? найвпливов?ших старшин Василь Кочубей. Вир?шальну роль в житт? ? в кар'?р? Пилипа Орлика в?д?грав гетьман Укра?ни ?ван Мазепа, котрий для зд?йснення сво?? державно? програми шукав зд?бних сп?вроб?тник?в ? пом?чник?в, яким можна було б дов?ритися.Мазепа наблизив до себе Орлика, покладав на нього над?? як на свого спадко?мця влади. В?н став одним з його найближчих пом?чник?в, виконував важлив? дипломатичн? доручення гетьмана у його та?мних зносинах з антирос?йською польською верх?вкою. У жовтн? 1707 року Мазепа ута?мничу? Орлика у сво? плани п?дготовки антирос?йського повстання ? шведсько-укра?нського союзу. П?д час под?й 1708—1709 рок?в ? поразки шведсько-укра?нських в?йськ п?д Полтавою Орлик залишився на боц? Мазепи ? разом з ним в?дступив на територ?ю колишньо? Туреччини, в Бендери (на сьогодн? – Республ?ка Молдова). П?сля смерт? Мазепи, коли постало питання про виб?р нового гетьмана на противагу ?ванов? Скоропадському, поставленому на Укра?н? Петром I, виб?р упав на П.Орлика. 5 кв?тня 1710 року його обрали гетьманом, як людину, що найб?льш в?дпов?дала вимогам укра?нсько? пол?тики того часу, стояла дуже близько до ?. Мазепи ? була найкраще знайома з думками та нам?рами пок?йного гетьмана. Вибори гетьмана у Бендерах не були формальною церемон??ю, це був серйозний акт обрання пров?дника укра?нсько? держави. 1711 року, разом з кошовим Костем Горд??нком, в?н зд?йснив в?йськовий пох?д запорожц?в та союзних татарських в?йськ на Правобережну Укра?ну, здобув Б?лу Церкву, д?йшов до Фастова, але через зраду татар в?дступив до Бендер. Вл?тку 1711 року турки, татари разом з польсько-укра?нським в?йськом завдали поразки рос?йськ?й арм?? на чол? з Петром ? над Прутом (б?ля с. Ставчани нин?шнього Кельменецького району Черн?вецько? обл.). З 1714 року, п?сля того, як Орликов? не вдалося реал?зувати сво? плани визволення Укра?ни, в?н разом з Г.Герциком, А.Войнаровським, Ф.Мировичем пере?жджа? до Швец??, у 1720 роц? — до Австр??, п?зн?ше - до Чех??. З 1722 по 1734 р?к живе у Грец?? в м?ст? Салон?ки. 1740 року почалася в?йна м?ж Туреччиною ? Рос??ю, на яку Пилип Орлик поклада? над??. Але п?сля укладення м?ж обома кра?нами Б?логородського миру його над?? не справдилися. Ск?нчив сво? багатостраждальне життя Пилип Орлик 24 травня 1742 року у Молдав??, в Яссах (нин? – в Румун??), де свого часу знайшов в?чний спок?й його великий попередник — гетьман ?ван Мазепа (м.Галац, Румун?я). Разом з ним надовго з?йшла в могилу ?дея незалежно? укра?нсько? держави, щоб в?дродитись понад п?втора стол?ття при зовс?м в?дм?нних обставинах. На похоронах ?вана Мазепи Пилип Орлик сказав: ''В?н знехтував ус?м, що було йому найдорожчого на св?т?, знехтував ? самим життям, аби п?днести свою в?тчизну ? визволити ?? з-п?д московського ярма". Ц? слова з ц?лковитою впевнен?стю можна в?днести ? до його самого. 30-р?чна д?яльн?сть екзильного гетьмана мала небагато практичних насл?дк?в, але в?н зробив чимало в ?деолог?чному в?дношенн?: поширив в ?вроп? ?дею незалежност? Укра?ни, що була потр?бна для ?вропейсько? р?вноваги проти пост?йно м?цн?ючо? Рос??. Високоосв?чений, з тонким нац?онально-пол?тичним розумом, палкий ? св?домий патр?от ? борець за незалежну Укра?ну, Пилип Орлик вид?лявся у тогочасному середовищ? укра?нсько? козацько? старшини. Нав?ть ?сторики XIX стол?ття, зокрема Соловйов, Ключевський та Костомаров, незважаючи на негативне ставлення до укра?нських визвольних ?дей, не могли не зауважити його щирост? й чистоти зам?р?в. Орлик являв собою ц?лком новий тип патр?ота й ?нтел?гента, який у неймов?рно тяжких умовах ем?грац?? не полишав думки про в?дновлення самост?йност? укра?нсько? держави. Вигнанець, гетьман-ем?грант, з невеликою групою однодумц?в — А.Войнаровським (небожем ?.Мазепи), полковником Д.Горленком, генеральним писарем ?.Максимовичем, генеральним суддею К.Довгополим, генеральними осавулами Г.Герциком та Ф.Мировичем - робив одчайдушн? спроби умовити уряди Швец??, Н?меччини, Польщ?, Франц??, Туреччини на сп?льну боротьбу з царем. Орлик активно листувався з монархами та ?ншими високопоставленими особами цих держав, порушував укра?нську проблему на р?зних приватних та оф?ц?йних зустр?чах. В?н намагався скористатися будь-якою можлив?стю, щоб зац?кавити ?вропейськ? держави вир?шенням дол? Укра?ни. Н?хто б?льше за Пилипа Орлика не зробив у той час, аби укра?нське питання стало часткою загально?вропейсько? пол?тики першо? половини ХVIII стол?ття. «Пакти ? Конституц?я прав ? вольностей В?йська Запорозького», або так звана 'Конституц?я Пилипа Орлика', яку було проголошено у день його вибор?в гетьманом, ? ун?кальним документом, який досл?дники небезп?дставно називають одн??ю з перших у св?т? демократичних конституц?й. Конституц?я 1710 р. - визначний документ, у якому знайшли яскраве в?дображення тогочасн? ?деали укра?нсько? нац??. У н?й в?дбилися протир?ччя м?ж ?вропейською традиц??ю ? нов?тн?ми на той час ?деалами; протир?ччя, як? на початок XVIII ст. роздирали ?вропу на непримиренн? ворож? табори, ? якими жила на той час Укра?на. Бо саме через ?? територ?ю проходила невидима межа м?ж прагненням наших предк?в до свободи, самост?йност? - ? намаганням сус?д?в забрати у ясир ? уярмити, пролягали кордони пом?ж св?тами християнським та мусульманським. Автори Конституц??, П. Орлик та козацька старшина, прагнули зв'язати у ?дине ц?ле уривки сво?? минувшини та окреслити модель такого сусп?льства, яке вм?стило б головн? здобутки нац??. Висловлен? ?де? ? насл?дком майже тисячол?ття пол?тичного розвитку Укра?ни, св?дченням високого р?вня самосв?домост? нац??, р?вня ?? пол?тично? культури та творчого потенц?алу. Конституц?я постала як ?дея укра?нсько? держави - Гетьманщини ? водночас як удосконалення тогочасного розум?ння сут? держави. Конституц?я 1710 р. була не “ем?грантським твором”, а загальноукра?нським пол?тичним актом. Це п?дтверджують слова самого Пилипа Орлика: ''Над цим ми працювали б?льше м?сяця. Мо? висланц? ?здили ? при?жджали два рази на Укра?ну та з Укра?ни. Мен? це найб?льше завдавало прац?, бо я мусив зложити цифрами проект для знатно? старшини Укра?ни. П. Войнаровський допомагав мен? у цьому'. Текст Конституц?? д?йшов до нас у латинськ?й та неповн?й укра?нськ?й редакц?ях. Латинська верс?я повн?ша за рахунок викладення легенд про походження народ?в та опису надуживань старшини в Укра?н?. Очевидно, що саме вона й була вар?антом тексту, що призначався для м?жнародного використання. Проте обидв? верс?? вважають ориг?нальними. Склада?ться Конституц?я ?з вступу (преамбули) та статей, що об'?днан? у 16 розд?л?в. Головна ?? ?дея — повна незалежн?сть Укра?ни в?д Польщ? та Рос??, причому кордони з Польщею визначалися по р?чц? Случ, як за Богдана Хмельницького. Кр?м визначення територ?? укра?нсько? держави, цей документ визначав права ус?х верств населення Укра?ни, незалежне становище Запорозько? С?ч? в?д Польщ? та Рос??. Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала д?яти Генеральна старшинська Рада, що певною м?рою обмежувала владу гетьмана й регулювала його в?дносини з народом. Кр?м старшини до Ради мали ув?йти представники в?д кожного полку. Державний скарб в?дд?лявся в?д гетьманського, на утримання гетьмана вид?лялися строго визначен? окрем? земл? та кошти. Полковники та сотники повинн? були обиратися демократично - в?льними голосами козак?в чи сотн?. Гетьман зобов’язувався стежити за справедливим розпод?лом ? збиранням державних податк?в, що сплачувалися козацькими п?дпом?чниками, селянами, м?щанами, купецтвом. Визначальною рисою Орликово? Конституц??, яка, власне, робить ?? одн??ю з найдемократичн?ших серед ус?х тогочасних под?бних державних акт?в, ? пункти, котр? обмежували гетьманську владу на користь старшинсько? ради — сво?р?дного козацького парламенту, до якого мали ув?йти не лише генеральна старшина й полковники, а й представники Запорожжя та полк?в - в?д кожного по одн?й заслужен?й особ?. Важливою особлив?стю, що в?др?зняла ?? в?д звичайних гетьманських статей ? робила под?бною до п?зн?х ?вропейських конституц?й, було те, що вона укладалася не м?ж гетьманом ? монархом (протектором укра?нсько? держави), а м?ж гетьманом та козацтвом, яке виступало в?д ?мен? всього укра?нського народу. Конституц?я Пилипа Орлика м?стила багато ц?кавих ? прогресивних ?дей, була на р?вн? кращих досягнень тогочасно? юридично? думки. Вона значно випереджа? св?й час, а також св?дчить про глибоко демократичн? засади каб?нета Пилипа Орлика ? про те, якою серйозною ф?гурою був в?н сам. Конституц?ю складено з ц?лковитою певн?стю у швидкому поверненн? на Батьк?вщину, де вона повинна була набути юридичну силу для вс??? Укра?ни. Тому в момент ?? укладення, вона уявлялась ц?лковитою реальн?стю, а не просто теоретичним проектом, яким стала п?зн?ше, коли повернення в Укра?ну ?? укладач?в стало неможливим. Реально? сили Конституц?я так ? не набула, а тому лишилася в ?стор?? як ориг?нальна правова пам'ятка, сво?р?дна юридична платформа ''мазепинського руху'' ?, найголовн?ше, як один ?з перших конституц?йних акт?в в ?стор?? ?вропи, який об?рунтову? можлив?сть ?снування парламентсько? демократично? республ?ки. Конституц?ю Укра?ни одразу по ?? прийняттю визнали уряди Швец?? ? Туреччини. Вона й сьогодн? вража? сво?ю актуальн?стю й високим правовим р?внем. Вчен? й пол?тики нин? не без п?дстав вважають, що, вт?ливши ?де? ?? натхненника, гетьмана ?вана Мазепи, вона як державний акт республ?канського спрямування на 80 рок?в випередила ?де? Французько? революц?? ХV???-го стол?ття. |
 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 http://www.bitrixsoft.ru/ Работает на «Битрикс: Управление сайтом» |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
| © «Битрикс», 2001-2006 |  |
 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
