На головну стор?нку
Генеральне Консульство Укра?ни в Барселон?
Consulado General de Ucrania en Barcelona
Укра?нською Castellano
 
 Головна 
 Консульськ? питання 
 Под?? 
 Культурно-гуман?тарна д?яльн?сть 
 Торг?вля ? економ?ка 
 Корисна ?нформац?я 


До 75-х роковин Голодомору в Укра?н?
90-а р?чниця подвигу Геро?в Крут
70-р?ччя под?й, пов'язаних ?з проголошенням Карпатсько? Укра?ни
Укра?нська громада консульського округу

Пошук по сайту


Авторизация

Запомнить меня на этом компьютере
  Забыли свой пароль?
  Регистрация






В.Ро?нко 'Крути', 1993р.

Верс?я для друку Верс?я для друку

                                                                                       КРУТИ

?стор?я укра?нського народу м?стить в соб? багато славних под?й. До них належить ? остання наша Визвольна боротьба 1917-1921 рр. Державн? й ?дейн? здобутки ?? досить добре ? ясно були заф?ксован? у в?дпов?дних державних актах - чотирьох Ун?версалах Укра?нсько? Центрально? Ради, в?дозвах, хронолог?чних зб?рках матер?ал?в з ц??? доби, розв?дках ? мемуарах.

Не так добре сто?ть справа з заф?ксованням чинно? збройно? боротьби, що ту укра?нську ?деолог?ю державну та ?де? арм?я наша скропила кров'ю сво?ю, як найб?льш переконуючим аргументом права укра?нського народу на свою Волю ? Державу. Л?пше були заф?ксован? под?? 1919-1920 рр. (хоч на сьогодн? п?сля останьо? св?тово? в?йни майже все то було знищено), початки ж творення укра?нсько? м?л?тарно? сили рр. 1917-1918, а тим б?льш переб?г бо?в, перемог ? поразок наших в б?льшост? лишаються й дос? укра?нському загалов? (спец?ально в Укра?н?) незнаними або малознаними.

Одн??ю з под?й ц??? першо? доби укра?нських збройних сил, под??, що варта уваги й яка, щодал?, то все б?льше ста? шанованою, але, на жаль, не точно, мало записана й з боку фактичного уст?йнена ? - КРУТИ чи Крутянський б?й.

За цих 75 рок?в Крути знайшли соб? досить значний л?тературний в?дгук. Про под?? п?д Крутами не мало писалося: були це поетичн? присвяти, мемуари й критичн?, пол?тичн?, ?сторичн?, во?нн? й публ?цистичн? оц?нки[...]

Найавторитетн?шим джерелом опису бою п?д Крутами ? зв?т командуючого в?йськовою частиною, яка вела б?й п?д Крутами - тод? сотника А. Гончаренка. Цей зв?т про переб?г бою ми й беремо за основу сьогодн?шньо? теми. В час? виголошення IV Ун?версалу Укра?нською Центральною Радою, командував укра?нським в?йськом полковник Капкан. В?н ще в грудн? 1917 роц? вислав на оборону надзвичайно важливого вузла зал?зничного, на станц?? Бахмач, старший курс Першо? ?м. гетьмана Б. Хмельницького Юнацько? в?йськово? школи п?д командою Ген. Штабу сотника Носенка.

Ця школа (старший курс), у склад? 4-х сотень (по 150 юнак?в у сотн?), 20 старшин та 18 кулемет?в ви?хала 8 грудня 1917 року з Ки?ва на станц?ю Бахмач. Бахмач адм?н?страц?йно належав до м?ста Черн?гова й тут виконував функц?? в?йськово-адм?н?страц?йн? сотник Ф. Тимченко. Цей останн?й не мав при соб? жодного в?йська ? йому було прид?лено на допомогу з? складу Юнацько? школи сотника М. Бога?вського.

Зразу ж по при?зд? школи м?ж двома сотниками - Носенком ? Тим-ченком - виникли непорозум?ння на тл? п?длеглост? ? влади. Кожен хот?в бути старшим. Командуючий в?йськами полковник Капкан мусив був навести тут порядок, ? в?н його нав?в. Сотника Д. Носенка було усунено в?д керування школою ? фронтом, а на його м?сце вислано було сотника А. Гончаренка, який разом з молодшим курсом, рештою Юнацько? школи, 23 грудня 1917 року по?хали на станц?ю Бахмач.

Становище нового команданта було надзвичайно тяжке. З п?вноч? насувалися аз?йськ? орди червоних москвин?в, у самому Бахмач?, в депо - б?ля 2000 роб?тник?в комун?стичне розаг?тованих, зал?зничники саботували, довколишн? населення, в л?пшому раз?, було "невтральне".

Довкола сам? вороги й жадно? над?? на допомогу. Це було для командуючого фронта ясним, бо ж ? сам полковник Капкан, виряджаючи його сюди, сказав: "На пом?ч - трудно чекати"...

Активн?сть ворога зб?льшувалася, бо сили його все зростали. Безпосередн?й наступ на Юнацьку школу в?в "товар?щ" Берз?н, сили якого складалися з 3000 червоноарм?йц?в, 400 матрос?в та 12 гармат. Коли до того додати червоне зап?лля з "товар?щем" Кудинським та пол. Муравйовим, що 27 с?чня перен?сся вже на станц?ю Бахмач, та тих 2000 роб?тник?в з депо, що, зрештою, повстали проти школи, то сили ворога - фронт ? зап?лля - можна обчислити понад 10 тисяч душ.

П?д натиском тако? сили Юнацька школа примушена була залишити станц?ю Бахмач ? через станц?ю Пл?ски в?дступити на станц?ю Крути. Безпосередньо в наступ? на Крути з боку червоних банд брало участь б?ля 4000 багнет?в.

27 с?чня 1918 року о 4-й рано при?хав на станц?ю Крути, на допомогу юнакам Студентськ?й С?човий Курень в к?лькост? 115-130 багнет?в п?д командою старшини Омельченка.

Командант фронту сотник А. Гончаренко прид?лив студентам найменш загрозливу д?лянку фронту, а то на самому л?вому крил?. 29 с?чня ранком червон? банди з?мкнутими колонами ? розпочали наступ. Вони, очевидно, були певн?, що не зустр?нуть спротиву. Коли ц? ворож? колони п?д?йшли на в?ддаль стр?лу, юнаки ? студенти зустр?ли ?х сильним вогнем ц?лого свого фронту та 16 кулемет?в заговорили до ворога. Червон? п?д вогнем почали розсипатися в розстр?льн?.

Мали вони дуже велик? втрати, але за першою лавою йшла друга, третя ? так без к?нця....Сили ворога росли - вони мали пост?йне поповнення й зайняли л?н?ю фронту шириною в 5 к?лометр?в. А наш??.... Горстка в 500 юнак?в та студент?в при 20 старшинах ледве чи й обсадили 3-х к?лометровий фронт та не мали жодного поповнення.

  На допомогу юнакам прийшла на в?дкрит?й зал?зничн?й платформ? щойно одна гармата сотника Лощенка. Ця гармата влучним вогнем здержувала наступ ворожих банд, але - коли червон? почали робити обхват правого крила юнак?в, вони, не маючи змоги повернути гармату для стр?лу вб?к, в?д?йшли з л?н?? бою.

Шукаючи допомоги фронтов?, сотники Тимченко ? Богачевський в?д'?хали до м?ста Н?жина, аби в?дти привести полк ?м. Т. Шевченка, що саме там був, але..... той полк оголосив "невтрал?тет" ? на фронт не по?хав. Коло години 12-? червон? розпочали наступ проти студент?в, але, попавши п?д перехресний вогонь, в?д цього нам?ру уступили та продовжували маневр обхвату правого нашого крила.

Сили ворога на це йому дозволяли. Введена була на л?н?ю бою наша резервна сотня, а то саме на праве крило, яке було найб?льше загрожане. Так трималися наш? безстрашн? геро? аж до вечора. Треба було в?дходити. Про в?дх?д д?стали наказ перш? студенти, пот?м друга сотня ? зрештою 3-тя ? 4-та сотн? юнак?в. Перша сотня, яка прийшла з резерви, прикривала в?дступ.

Вже коли с?дали в по?зд, заприм?тили в?дсутн?сть багатьох студент?в, яких бачили живими. Вислана розв?дка донесла, що вони, в?дступаючи затемна, п?шли на вогн? - на станц?ю Крути, що саме в той момент обсаджували червон?. Ц? 32 студенти, а в т?м числ? ? р?дний брат команданта фронту А. Гончаренка, Володимир Шульгин, Пипський ? друг? попали в полон й були в бест?яльний спос?б замордован? червоними бандитами. По?зд з юнаками й студентами в?д?йшов у напрям? станц?? Н?жин. Тут стояв Шевченк?вський полк, який зам?сть того, щоб виступити на фронт, перейшов ганебно на б?к ворога, та нав?ть хот?в обеззбро?ти крутян, та це ?м не повелося.

На станц?? Бровари командант Юнацько? школи ? бою п?д Крутами сотник Аверк?й Гончаренко склав св?й релятивн?й зв?т Симонов? Петлюр?, як командантов? Слоб?дського Коша, що тод? з? сво?ми гайдамаками готувався до наступу на Ки?в, на Арсенал.

Ск?нчився б?й п?д Крутами - б?ля 250 юнак?в ? студент?в та 10 старшин, а в тому числ? й командант студент?в Омельченко, зложили сво? молод? голови, прин?сши в жертву Батьк?вщин? сво? молоде розкв?таюче життя, а з тих 32 студент?в, що попали до бандитського полону, 28 душ, зазнавши неймов?рних мук, розшматован? багнетами дико? московсько? орди, випили св?й страдницький келих до дна, але не зрадили Укра?ни. 4-х студент?в в?дведено було поранених до Харкова[...]

? необх?дним осв?тити т? обставини ? умови тогочасного життя в Укра?н?, як? довели до висилки Студентського С?чового Куреня на фронт.

На початках революц?? в Рос??, а тим самим ? в Укра?н? укра?нська етнограф?чна людн?сть прагнула до якнайширшого ? найшвидчого улаштування свого нац?онального життя.

Укра?нц?-вояки, що були розкинен? по широких просторах так звано? "необ'ятно? Рос??", а головне на вс?х ?? фронтах, ц?лком св?домо в?ддавали себе до розпорядимост? Укра?нськ?й Центральн?й Рад?, готов? були йти на найб?льш? жертви. Цього моменту Укра?нська Центральна Рада не врахувала. Час ?шов ? д?яв не на користь Укра?н?, а проти не?, бо б?л?, а особливо червон? москал? використали той час на п?дготовку сво?х сил, вони кинули скрайн? демогог?чн? соц?альн? клич?-гасла й тим самим перетворили в Укра?н? революц?ю нац?ональну в революц?ю соц?альну. Укра?нське роб?тництво й селянство, а тим самим ? фронтовики повол? в?дходили в?д гасел нац?ональних та кинулися за гаслами соц?яльними - "за фабрики, за землю"....

Молода Укра?нська Держава творилась у бурхлив? часи революц??; у фокус? ?? тод?шнього державного апарату переплутувались ? перепл?тались р?зн?, в?дм?нн? в?д себе ?де?, в?дчуття, прагнення й пристраст? краю, як? ще до того ?нтиф?кувались ? загострювались м?жусобною боротьбою розбурханого революц??ю населення.

Укра?на тод? кип?ла ? бурлила. ? ця пост?йна зм?нн?сть ? неспок?й надавали тод? всьому укра?нському життю скрайню многогранн?сть. Ц?лком в?льно ? рядом з собою могли тод? укладатись ? виявлятись ? велик? людськ? та громадськ? чесноти, ? низька, п?дла нег?дн?сть; з одного боку - справжн?й вияв ентуз?язму, зрив мужност?, жертовност?, самов?дданост?, г?дност? розуму, вол?, ст?йкост?, в?ри ? любови, а з другого -- депрес?я, страх, самолюбство, амб?ц?я, фальш, брехня, п?дкупн?сть, брутальн?сть, цин?зм, обман, глупота ? малодушн?сть.

Саме в такий момент виданий був IV Ун?версал. В?йсько, стомлене великою в?йною, розколихане революц??ю, ставало або байдужньо-невтральне до ?де? самост?йност?, а подекуди нав?ть ? вороже. З повед?нки полк?в у Ки?в? росла тривога непевност?. Це все спонукало нац?ональне св?доме студентство подати ?н?ц?ативу створення орган?зац?йного ком?тету, який би перев?в орган?зац?ю над?йно? озбро?но? сили для захисту молодо? Укра?нсько? Держави. Це випало саме в т? часи, коли славно? пам'ят? С. Петлюра вийшов з? становища Генерального Секретаря в?йськових справ та був зам?нений М. Поршем. Симон Петлюра добре зрозум?в ? бачив небезпеку, яка загрожувала Укра?н?, й тому розпочав формування свого Слоб?дського Коша, то? над?йно? сили, до яко? також закликали ? студенти.

Орган?зац?йний Ком?тет оголосив у прес? в?дозву до академ?чно? молод?. У в?дозв? зазначалося, що над?? на укра?нськ? полки завелик?, що треба братися до того студентству. В?дозва ця була повна св?домост? всього загрозливого стану суворо? д?йсност?. Студенти почали вписуватись до Укра?нського Студенського С?чового Куреня. Спочатку цей кур?нь мав нести лише службу при охорон? Центрально? Ради, але... коли червон? банди загрозили безпосередньо столиц? Укра?ни - Ки?ву, той кур?нь в?дправлено було на допомогу Юнацьк?й (старшинськ?й) школ?, що займала тод? фронт на станц?? Бахмач. Так необстр?лян? в боях, необсмален? в пороховому дим? св?тово? в?йни, недосв?дчен? вояки при?хали того сивого, зимового, морозного ранку на Крутянську землю.....

Н?! Це при?хала молодь, студенти, г?мназисти, що ще так недавно сид?ли в школ? ? вивчали як щось ц?лком теоретичне, як щось ц?лком ?сторичне, далеке в?д життя, що "славна смерть за батьк?вщину," - ц? учн?, майже ще д?ти, мусили тепер скласти тут справжн?й ?спит зр?лости, довести, чи можуть вони добре перекласти на мову р?дну, на мову укра?нську це латинське твердження й чи можуть вони застосувати його з? стор?нок ?стор?? до життя сучасного, зауважа? В. Филинович.

А коли прийшлось мати д?ло з? справжн?м ворогом, коли навкруги з'явилася кров ? смерть,- пише в?н дал?,- не розгубилися ц? юнаки ? студенти. ? хоч у кожного з крутян було велике бажання жити, жити в сво?й щойно постал?й держав?, працювати в н?й ? для не? - вони св?домо йшли на смерть за Батьк?вщину, бо ця ж сама Батьк?вщина вимагала в?д них найтяжчо? жертви, вимагала в?д них ск?нчити сво?, зовс?м ще не розпочате життя, далеко в?д власного дому, родини, близьких, на холодному сн?гу б?ля КРУТ.

? н?хто з то? молод? не затремт?в, н?хто не кинув бою, в?дважно ставши на герць з неймов?рно численн?шим, неймов?рно сильн?шим, жорстоким московським ворогом. Багато з них зложили сво? буйн? молод? голови на крутянськ?й земл?, рясно ?? окропивши сво?ю дорогоц?нною, щирою укра?нською кров'ю. А у велик?й книз? ?стор?? Укра?ни з'явилася нова золота, окроплена кров'ю стор?нка, назва яко? ? - КРУТИ!

Що ж до самого бою п?д Крутами, з точки погляду во?нного, то н?чого особливого нема?. Б?й, яких наша арм?я за час боротьби ? до Крут, ? п?сля них, мала немало. Були бо? нав?ть кривав?ш?, були й знущання над нашими переможеними вояками. Але б?й п?д Крутами входить у нашу ?стор?ю, як зразок оф?рност?, мучеництва ? геро?зму. Кажуть звичайно, що Крути - укра?нськ? Термоп?ли, под?бн? до грецьких, п?д якими пол?г смертю героя спартанський цар Леон?д з? сво?ми 300 во?нами, стримуючи в роц? 481-му до Р?здва Христового навалу в?йська царя перського Ксеркона, що мав 1700000 душ свого в?йська. Цей б?й п?д Термоп?лями впродовж 2500 л?т до Крут був для вс?х народ?в св?ту зразком жертвеност? для батьк?вщини, не занесений, як перлина мистецько? творчост? ген?я в?йськового, до ?стор?? в?йськового мистецтва.

З цього боку в?н нижче не лише творчост? Епам?донта при Лавтрах року 371-го до Р?здва, а нав?ть ? творчост? М?льт?яда п?д Маратоном року 491-го до Р?здва. Однак Термоп?ли ? зразком ? перлиною для ?стор?? людсько? оф?рност? й самопосвяти для свого народу й незалежност? державно?. З цього боку д?йсно ? схож?сть пом?ж спартанцями Леон?да ? нашою крутянською молоддю.

Однак таке шаблонове пор?вняння, коли пор?вняти самопосвяту й силу жертовност? духа та в?дданост? наших Геро?в Крутян, не ? на м?сц? - бо не треба забувати, що:

1. Спарта в час под?? в Термоп?лах була вже 300 л?т не лише самост?йною державо, але ? гегемоном над ?ншими державами тод?шньо? Грец??, а Укра?на до часу Крут 264 роки була в невол?, в як?й стратила нав?ть ?м'я сво?.

2. У Спарт? ц?лий уклад життя, побут були м?л?таризован?. У Спарт? матер? ? сестри сво?м синам, братам ? нареченим, випроваджуючи на в?йну, зичили: "Зо щитом або на щит?". А на Укра?н??... На Укра?н? плач за новобранцем у народних масах, та й л?тература наша в?д тих народних мас не в?дста? - у Винниченка солдат т?льки той, що розстр?лю? революц?онер?в або, як його "Боротьба" ? просякнута в?дразою ? нех?ттю до в?йськ. Те ж саме бачимо у Кобилянсько? в твор? "Земля" ? т. п.

3. У Спарт? ц?лий народ був за Леон?дом з його спартанцями, чекав в?д його геро?зму, як чогось звичайного. Ц?лий ген?й народний був з ним, а на Укра?н? розаг?товане багатотисячне в?йсько оголошувало нейтрал?тет, зал?зничники ? нар?д не лише не були з Крутянцями, а нав?ть були вороже наставлен? до них.

4. Спартанц? в Термоп?лах використали непереможну природу, м?сцев?сть ?м сприятливу, а Крутяни опинилися в чист?м пол?.

На тл? оцих обставин, що були за спартанц?в ? р?шуче проти Крутян, КРУТИ ? далеко вищ? геро?змом й оф?рн?стю за спартанськ? Термоп?ли..

Не браку? жал?в ? в?д пров?дник?в тод?шньо? укра?нсько? арм?? на те, що даремно, необачно вислали на загибель юнацтво укра?нське, що його жертва занадто висока ? н?чим ?? оплатити, в?ддячити. Уряд ? пров?д в?йськовий можуть соб? дозволити ц? жал?. Бо ? в?д них немало залежало ? залежатиме, щоб Крути вже не повторилися. На сьогодн?шн?й час Укра?на ма? ще сильного п?вн?чного ворога, св?т ще так байдужий до наших змагань ? вол?, то чи товаришам, полеглим п?д Крутами, чи то сучасн?й молод? треба бути завжди готовими до Крут.

Коли треба буде, коли незнайдеться ?нших виход?в ? можливостей - Крути мусять бути.

Потр?бно в?чно про це пам'ятати ? не забувати. Менше буде прикрих неспод?ванок.

Крути - це символ нашо? в?чно? неп?дготованост?, символ в?чно? нашо? сам?тност? перед лицем фатально? небезпеки, ? то не завжди т?льки з нашо? вини.

Не довго, на той раз, тяглася окупац?я московськими бандами Укра?ни, ?х вигнали з нашо? земл?, ? 19 березня 1918 року т?ла замордованих Крутян було розшукано ? привезено до Ки?ва.

Березневе укра?нське сонце пестило вкрит? червоною китайкою домовини -.то укра?нська столиця, молода Укра?нська Держава, урочисто ховала перших сво?х безстрашних Геро?в, тих, як? гордо, за лицарським козацьким звича?м, душу й т?ло поклали за самост?йн?сть, за незалежн?сть, за волю Батьк?вщини. Поховали ц? укра?нськ? гордощ? недалеко в?д могили першого укра?нського князя - б?ля Аскольдово? могили.

? струм?ли щир? сльози на сиву бороду першого Голови Укра?нсько? Держави проф. М. Грушевського, коли в?н тремтячим голосом говорив:

"Стримайте ваш? сльози! Ц? юнаки поклали сво? голови за визволення В?тчизни, ? В?тчизна збереже про них вдячну пам'ять на в?ки в?чн?. Славна смерть за Укра?ну".

А в сьогодн?шн?й день, 75-ту р?чницю ?х геройсько? смерт?, з гордощами нац?ональними, що укра?нський народ ма?, нехай ? трагед?ю, але Крути - схил?мо сво? голови в глибок?й пошан? перед св?тлою пам'яттю ?х!

  

1993р.



В?ктор Ро?нко,
майор


 

 





Работает на «Битрикс: Управление сайтом»
http://www.bitrixsoft.ru/
Работает на «Битрикс:
 Управление сайтом»

© «Битрикс», 2001-2006