На головну стор?нку
Генеральне Консульство Укра?ни в Барселон?
Consulado General de Ucrania en Barcelona
Укра?нською Castellano
 
 Головна 
 Консульськ? питання 
 Под?? 
 Культурно-гуман?тарна д?яльн?сть 
 Торг?вля ? економ?ка 
 Корисна ?нформац?я 


До 75-х роковин Голодомору в Укра?н?
90-а р?чниця подвигу Геро?в Крут
70-р?ччя под?й, пов'язаних ?з проголошенням Карпатсько? Укра?ни
Укра?нська громада консульського округу

Пошук по сайту


Авторизация

Запомнить меня на этом компьютере
  Забыли свой пароль?
  Регистрация






О.Бойко 'Б?й п?д крутами'

Верс?я для друку Верс?я для друку

                                                                                    Б ? Й   П ? Д   К Р У Т А М И

 

Б?й п?д Крутами став под??ю, яка набула в укра?нськ?й ?стор?? символ?чного значення. В?н в?дбувся 29 с?чня 1918 р.  б?ля зал?знично? станц?? Крути м?ж Бахмачем та Н?жином п?д час наступу на Ки?в б?льшовицьких в?йськ. Крути — геро?чна ? траг?чна стор?нка ?стор??.  Крути стали символом геро?зму ? жертовност? молодого покол?ння в боротьб? за незалежну Укра?ну. Але водночас Крути явили приклад брутального порушення норм морал? ? права по в?дношенню до полонених, свавол? та знец?нення людського життя. Довг? роки подробиц?  Крутянсько? трагед?? залишилися нев?домою стор?нкою ?стор??. Розпов?д? про не? скор?ше нагадували м?ф. Проте документи та св?дчення очевидц?в сьогодн? дозволяють в?дтворити реальн? под??. Ми розкажемо про них мовою ?сторичних факт?в.

Метою неоголошено? в?йни, яку радянська Рос?я вела проти Укра?нсько? Народно? Республ?ки, було встановлення в Укра?н? б?льшовицько? влади. Загони революц?йних в?йськ з Рос?? на початку грудня 1917 р. вторглися на територ?ю Укра?ни ? протягом м?сяця встановили ?? на Л?вобережж? — у Харк?вськ?й, Катеринославськ?й ? Полтавськ?й губерн?ях. На черз? був Ки?в.

В?йськов? сили УНР у Ки?в? складали к?лька тисяч вояк?в, але бо?здатних серед них було набагато менше. Деморал?зован? поразками в боротьб? з рос?йськими б?льшовиками, в б?й вони йшли неохоче ? нав?ть проголошення у ?У Ун?версал? державно? незалежност? УНР не п?дняло бойового духу арм??. Частина укра?нських в?йськ п?д впливом б?льшовицько? пропаганди оголосила нейтрал?тет ? не брала участ? у боротьб?. В критичний момент опорою укра?нсько? влади стали загони В?льного козацтва, Гайдамацький к?ш Слоб?дсько? Укра?ни С.Петлюри ? Галицький кур?нь укра?нських с?чових стр?льц?в ?.Коновальця. На заклик Центрально? ради в?дгукнулась й патр?отично налаштована молодь — студенти ? г?мназисти. На початку с?чня з них було створено допом?жний кур?нь, який невдовз? вирушив на фронт.

Це була дивна в?йна, яка велася, головним чином, вздовж зал?зничних кол?й (т. зв. “ешелонна в?йна”). Наступ на Ки?в червон? рос?йськ? в?йська вели двома групами: перша йшла по зал?зниц? Харк?в-Полтава-Ки?в, друга  просувалась зал?зницею Курськ-Бахмач-Ки?в. Станц?ю Бахмач обороняли юнкери старших курс?в в?йськового училища — Ки?всько? юнацько? школи ?м. Б.Хмельницького. Вони мали саморобний бронепо?зд (артилер?йську гармату на зал?зничн?й платформ?) та к?лька кулемет?в. 27 с?чня 1918 р. на п?дкр?плення ?м прибула 1-ша сотня  новоствореного Студентського куреня, складена з добровольц?в — студент?в Укра?нського нац?онального ун?верситету, ун?верситету Св. Володимира, г?мназист?в старших клас?в укра?нських г?мназ?й. Командиром студентсько? сотн? був сотник Омельченко. Загалом у склад? укра?нських сил було 20 старшин; близько 500 юнкер?в, озбро?них рушницями нового зразку; студентська сотня, що складалася з  130 чол.; 16 кулемет?в та бронепо?зд; командував ними сотник Аверк?й Гончаренко. ? в?домост?, що п?д час бою до них при?днались 80 добровольц?в з п?дрозд?л?в м?сцевого В?льного козацтва — селянських загон?в самооборони. Разом - близько 700 чол. Б?льшовицьке угрупування, яке наближалось до Бахмача, складалося з к?лькох загон?в. Це були солдати–рос?яни, московськ? та брянськ? червоногвард?йц? та балт?йськ? матроси. Таким чином, противна сторона мала близько 6 тис. в?йська, кулемети та артилер?ю. Сили були нер?вн?, тому укра?нськ? в?йська в?д?йшли до станц?? Крути ? зайняли там оборону.

Похмурим ранком 29 с?чня 1918 р. вони були готов? зустр?ти ворога. Бо?м керував сотник А.Гончаренко. Штаб перебував  в ешелон?, що стояв на сам?й станц??. У ньому були бо?припаси та у трьох вагонах розм?щувався лазарет. Укра?нськ? позиц??, розташован?  за к?лька сотень метр?в в?д станц?? Крути, були добре п?дготовлен? до оборони. На правому фланз? ?х прикривала штучна перешкода — насип зал?знично? кол??, на л?вому фланз? були вирит? окопи. Студентський кур?нь мав  чотири чоти (взводи) по 28-30 чол., три з яких зайняли оборону в окопах. Четверта складалася з наймолодших та тих, хто не вм?в стр?ляти, вона перебувала у резерв?.

Б?ля 9–? години розпочався нер?вний б?й. Перш? атаки б?льшовик?в в?дбили юнкери, як? д?яли на правому фланз? п?д прикриттям  насипу. Оборон? допомагав бронепо?зд, в?н ви?здив у тил наступаючому ворогов? ? стр?ляв з гармати. Втрачаючи вбитих ? поранених, б?льшовики уперто просувались вперед. ?х гарматна батарея, що до часу стр?ляла не досить вдало, зосередила вогонь по станц??. Це спонукало командування в?двести ешелон за 2-3 версти в?д Крут у напрямку до Ки?ва. Б?й тривав к?лька годин, укра?нськ? в?йська несли втрати, к?нчалися набо?, на холод? почали виходити з ладу кулемети. В цей час до б?льшовик?в п?д?йшло оч?куване п?дкр?плення — 1-й Петроградський заг?н та бронепо?зд. П?д натиском переважаючих сил ворога укра?нськ? в?йська отримали наказ в?дходити  до ешелону.

Юнкери в?дступали п?д прикриттям насипу, в студент?в ? спереду ? позаду була в?дкрита м?сцев?сть. Тому  командир студентсько? сотн? Омельченко вир?шив спочатку багнетною атакою в?дбити ворога, а вже пот?м в?дступати. Це було помилкове р?шення, адже юнакам протистояли профес?йн? вояки. Атака була невдалою, Омельченко загинув. Становище врятували сили з резерву, як? не дали б?льшовикам оточити та знищити студент?в. Забравши вбитих ? поранених, укра?нське в?йсько в?дступило до ешелону, де близько 17–? години з?брались ус? п?дрозд?ли. ? т?льки тут з’ясувалося, що не вистача? одн??? чоти студент?в, яка стояла найближче до станц??. В?дступаючи в сут?нках, вони вийшли прямо на стац?ю Крути, вже зайняту червоногвард?йцями та  потрапили у полон.

Червон? були приголомшен? таким в?дчайдушним опором необстр?ляно? молод?. Коли б?льшовицький командуючий П.?горов д?знався, що його в?йсько втратило не менше 300 чол., в?н наказав стратити полонених. Надвеч?р 27 студент?в та г?мназист?в розстр?ляли на двор? станц?? Крути, перед смертю вони сп?вали “Ще не вмерла Укра?на”. Розстр?л студент?в п?д Крутами виявився одним з перших (чи не першим?) випадком розправи над полоненими в роки Громадянсько? в?йни. В?н показав, що ця в?йна ведеться за ?ншими правилами, адже на фронтах Першо? св?тово? в?йни воююч? сторони дотримувались м?жнародних Женевських конвенц?й щодо полонених, за якими останн?м гарантувалося життя.

Загальн? втрати укра?нц?в в бою п?д Крутами сягали близько 250 чол. (вбитих, поранених, полонених). Найб?льшими були втрати студентсько? сотн?, вони склали близько 80 чол.: 27 розстр?ляних, 10-12 вбитих у бою, 35-40 поранених. Серед загиблих на сьогодн? в?дом? пр?звища 20. Це студенти Укра?нського народного ун?верситету: Борозенко-Кононенко, Головащук, Омельченко, ?.Пурик, С?рик, Чиж?в, О.Шерстюк; студенти ун?верситету Св. Володимира: Андр??в,  Божко-Божинський, Дмитренко, М.Лизогуб, О.Попович, В.Шульгин; г?мназисти Кирило-Мефод??всько? г?мназ??: М.Ганкевич, В.Гнаткевич, П.Кольченко, Г.П?пський, А.Соколовський, ?.Сорокевич, ?.Тернавський.

?снувало багато верс?й, чому сталися траг?чн? под?? п?д Крутами. Довг? роки у загибел? студент?в звинувачувалося кер?вництво укра?нських збройних сил, яке кинуло молодь напризволяще перед загрозою сильного й небезпечного ворога. Але зараз вже в?домо, що командування арм?? УНР  розум?ло стратег?чну важлив?сть оборони бахмацького напряму. Туди передбачалося направити додатков? в?йська на чол? з С.Петлюрою. Але в н?ч на  29 с?чня 1918 р. розпочався б?льшовицький заколот — т. зв. С?чневе повстання у Ки?в? ?  на боротьбу з ним довелося зн?мати в?йська з фронту. Геро?чний б?й п?д Крутами, що на добу затримав просування б?льшовицьких в?йськ до Ки?ва, дозволив це зробити.

Траг?чна загибель студентського куреня п?д Крутами залишилась в ?стор?? Укра?ни символом патр?отизму ? жертовност? у боротьб? за ?? свободу. За р?шенням Центрально? Ради 19 березня 1918 р. т?ла 27 розстр?ляних вояк?в-студент?в було перевезено до Ки?ва та урочисто поховано на Аскольдов?й могил?. Вражений подвигом сво?х однол?тк?в, молодий поет П.Тичина присвятив героям Крут так? рядки:

                 

На Аскольдов?й могил?

Поховали ?х —

Тридцять мучн?в укра?нських

Славних, молодих...

 

На Аскольдов?й могил?                 

Укра?нський цв?т!

По кривав?й по дороз?

Нам ?ти у св?т.

 

На кого посм?ла знятись

Зрадницька рука?

Кв?тне сонце, гра? в?тер

? Дн?про–р?ка...

 

На кого завзявся Ка?н?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Св?й коханий край.

 

Вмерли в Нов?м Запов?т?

З славою святих.

На Аскольдов?й могил?

Поховали ?х.

 

За радянських час?в про под?? п?д Крутами було забуто. Але у пам’ят? народу вони залишились ? перетворилися на легенду. Час в?дродив ?сторичну справедлив?сть. П?сля здобуття Укра?ною незалежност?  подвиг геро?в Крут зайняв г?дне м?сце в пантеон? нац?онально? слави. Укра?нськ? д?ти тепер знають про цю под?ю з п?дручник?в по ?стор??. У 1998 роц? на м?ст? бою б?ля станц?? Крути та на Аскольдов?й могил?  встановлено пам’ятн? знаки. Р?чниця Крутянсько? трагед?? стала пам'ятною датою, коли патр?отично налаштована укра?нська молодь шану? пам'ять полеглих геро?в.

                                                   

                                                                                                     О.Бойко

 

Бойко Олена Дмитр?вна, пров?дний науковий сп?вроб?тник ?нституту ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни, кандидат ?сторичних наук.

 

 

 

 

 

             

 





Работает на «Битрикс: Управление сайтом»
http://www.bitrixsoft.ru/
Работает на «Битрикс:
 Управление сайтом»

© «Битрикс», 2001-2006